Під час зустрічі з нагоди індикту — церковного новоліття, що відбулася у Тронній залі Патріархії за участю митрополита Київського і всієї України Епіфанія, ієрархів, дипломатів і представників керівництва Міжпарламентської асамблеї православ’я, Варфоломій I у своїй промові наголосив на важливості ініціатив та зусиль Вселенського Патріархату щодо зміцнення єдності та співпраці автокефальних Православних Церков.

«На жаль, це прагнення єдності та співпраці були зруйновані в останні роки новою еклезіологією, яка приходить з півночі, і новим богослов’ям, богослов’ям війни, — зазначив Патріарх. — Саме такого богослов’я почала навчати церква-сестра росії, намагаючись виправдати нечестиву, неспровоковану, диявольську війну проти суверенної та незалежної країни — України.

Ось уже майже два роки ми спостерігаємо трагедію. Не лише у відносинах двох Православних Церков, а й у центрі Європи ми спостерігаємо щоденне кровопролиття. У цій війні загинули сотні тисяч людей. Повторюю, це трагедія. Це, звичайно, також впливає на відносини відповідних Православних Церков-сестер.

Розрив сопричастя російської церкви зі Вселенським Патріархатом є неприйнятним і невиправданим. Не можна мати Божественну Євхаристію як інструмент для тиску та примушування інших Церков йти в ногу з цією новою еклезіологією. Постраждалим від цього є брат митрополит Київський і всієї України. Він бачить, як його паства зазнає нищення, як руйнуються міста й села, храми, школи й лікарні рівняються із землею...»
Варфоломій I повідомив, що деякі церкви пропонують Вселенському Патріархату знову скликати Всеправославне зібрання чи Синаксис православних Предстоятелів, щоб розглянути українське церковне питання.

«І наш Патріархат відхиляє ці пропозиції. Бо ми не маємо наміру передавати на розсуд інших Церков канонічний акт, звершений нашим Патріархатом, — наголосив Вселенський Патріарх. — Я кажу канонічний акт, тому що надання автокефалії Церкві України з її 44 мільйонами людей було в межах прав і обов’язку служіння Вселенського Патріархату».

За винятком давніх Патріархатів Сходу всі нові Православні Церкви, починаючи з російської, отримали автокефалію від Константинополя. «То чому Україна не мала її отримати? У цьому суть, дуже проста і дуже зрозуміла.

Отже, ми не будемо скликати ані Всеправославний Собор, ані Собор Предстоятелів, тому що ми не маємо наміру піддавати рішення та ініціативи Вселенського Патріархату суду нової еклезіології», — зазначив Його Всесвятість.

Тим часом, як повідомляє РІСУ, у першій історичній столиці Чорногорії м. Цетінє відбувся Всечорногорський церковно-народний Собор автокефальної Чорногорської православної церкви, яка наразі не має канонічного визнання, але була автокефальною з 1603 по 1920 рік.

На ньому було ухвалено рішення «за станом здоров’я» відправити на спокій 84-річного митрополита Михайла (Дедеїча), якого у 1997 р. Синод Вселенського Патріархату заборонив у служінні, а потім позбавив сану, та обрати на його місце значно молодшого єпископа Отстрозько-Нікшицького Бориса (Бойовича). Новообраний митрополит прагне «домогтися визнання Матері-Церкви Константинопольської» і включення ЧПЦ до Всесвітньої Ради Церков та Конференції європейських Церков. Предстоятелю ЧПЦ трохи більше 40 років, він навчався у Київській православній богословській академії УПЦ Київського патріархату. У 2016 р. в УПЦ КП отримав сан архімандрита. Вільно володіє українською, італійською та російською мовами.

Митрополит Борис засуджує війну росії проти України і підтримує український народ та вірить у його Перемогу. «У них сильна національна самосвідомість», — каже він.