Проект внесений народним депутатом України Юлією Тимошенко та групою інших парламентаріїв. «Під час воєнного стану такі ініціативи мають виходити від Кабінету Міністрів, і я точно знаю, що Міністерство освіти і науки напрацьовує нову модель фінансування з новими посадовими окладами, які, сподіваюсь, знайдуть відображення вже в бюджеті 2024 року», — зазначив голова комітету Сергій Бабак.
Проект постанови, що передбачає зростання з 1 вересня поточного року посадових окладів працівника 1-го тарифного розряду щонайменше на 20 відсотків та щоквартальне його підвищення з метою збільшення до розміру мінімальної заробітної плати, не містить жодних фінансових обґрунтувань. Хоча, як зазначив під час засідання комітету представник Мінфіну Володимир Галамага, реалізація постанови в 2024 році потребуватиме додаткових видатків із державної скарбниці в обсязі, що перевищує 100 млрд гривень. З огляду на це члени комітету рекомендували парламенту за результатами розгляду документа в першому читанні повернути його суб’єктам права законодавчої ініціативи на доопрацювання.
Тим часом викладачі, що не виконують мінімальних обсягів дослідницької роботи, можуть позбутися статусу науково-педагогічних працівників. Таку можливість передбачає проект закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо підтримки наукової роботи в закладах вищої освіти» (№ 9600). На думку одного з його авторів Сергія Бабака, «якщо викладач повністю зосереджується на навчальній роботі (зокрема, більшість викладачів іноземних мов, фізичної культури), то буде чесно кваліфікувати його як педагогічного працівника і не вимагати імітувати наукову роботу».
Цим же документом пропонується зменшити навчальне навантаження науково-педагогічних працівників вищої освіти з чинних 600 годин до 400-500 годин на рік залежно від обсягу виконуваної наукової роботи, що наблизить структуру робочого часу українських викладачів до практики європейських країн та стимулюватиме дослідницьку роботу в університетах.
На думку авторів документа, він посилить значущість та результативність наукової роботи у вишах та сприятиме забезпеченню якості вищої освіти.
Крім того, як наголошується в пояснювальній записці до законопроекту, це дасть змогу широко залучати до освітнього процесу фахівців-практиків, які не проводять досліджень, що сприятиме посиленню його практичної орієнтації.
Для забезпечення соціального захисту викладацького складу в умовах можливих переходів між статусами науково-педагогічних та педагогічних працівників передбачено взаємозалік відповідного стажу роботи при розрахунку оплати праці.
Закон, що містить чимало новацій, отримав низку зауважень (зокрема, з боку Головного науково-експертного управління), тож його планують доопрацювати при підготовці до другого читання.
Члени комітету рекомендували Верховній Раді України проект закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо підтримки наукової роботи в закладах вищої освіти» за результатами його розгляду в першому читанні прийняти за основу.
Крім того, комітет розглянув проект закону про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та інших законодавчих актів України щодо надання додаткових гарантій та соціального захисту ветеранам війни, їх дітям, а також дітям загиблих (померлих) ветеранів війни, Захисників і Захисниць України (№ 9357) та рекомендував парламенту за результатами його розгляду в першому читанні повернути суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання.
Комітет також затвердив склад Робочої групи з підготовки проекту закону про дошкільну освіту (№ 8030) до другого читання.
