Рустем Умєров, Олександр Завітневич.

Десята сесія Верховної Ради України дев’ятого скликання розпочалася з гучних кадрових рішень. Однак цього дня народні депутати голосували й за інші, не менш важливі, законодавчі ініціативи.

«Усі ми пам’ятаємо, як понад рік тому Україна отримала статус кандидата в члени ЄС. Пам’ятаємо, як до сесійної зали Верховної Ради України було внесено прапор Європейського Союзу. Усі пам’ятаємо ті зобов’язання, які взяла на себе Україна щодо виконання рекомендацій Європейської комісії. Цього тижня український парламент розглядатиме низку законопроектів, які стосуються нашого поступу до ЄС», — зауважив напередодні засідання Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук на своїй сторінці у Фейсбуці.

Глава парламенту закликав усі депутатські фракції та групи, усіх народних депутатів підтримати законопроекти № 9534 щодо відновлення електронного декларування та № 9269-д «у тому вигляді, в якому це дасть змогу виконати наші зобов’язання». «Саме від нашого з вами голосування залежить успішність шляху нашої країни до ЄС», — акцентував він.

Перед початком пленарного засідання міністр оборони Олексій Резніков (на знімку) відзвітував про свою роботу на профільному парламентському комітеті. Утім, на вимогу опозиції дав відповіді й на запитання народних депутатів з трибуни Верховної Ради. Рішення за його відставку зібрало в сесійній залі 327 голосів.

«22 місяці тому з цієї трибуни я оприлюднив пріоритети роботи, — зазначив Олексій Резніков на своїй сторінці у Фейсбуці одразу після голосування за його відставку. — На їхній основі було сформовано програму дій Міністерства оборони. Суть цієї програми — вступ до НАТО де-факто. Через 112 днів після мого призначення розпочалося повномасштабне російське вторгнення.

Відтоді Міноборони паралельно рухалося двома пов’язаними треками. Перший — це відсіч російської навали й забезпечення фронту. Другий — це реформи, щоб наша армія ставала сильнішою і була взаємосумісною з арміями Альянсу». Колишній міністр подякував Президенту за довіру, підтримку і можливість служити своїй країні у найтемніші часи. А також висловив вдячність колегам по уряду і парламенту за командну роботу. «Вдячний кожному і кожній, хто боронить сьогодні Україну на полі бою. Вічна пам’ять тим, хто віддав найдорожче — своє життя, щоб в України було майбутнє», — завершив він.

На цьому кадрові голосування у вівторок не завершилися. Народні депутати також прийняли відставку Рустема Умєрова з посади Голови Фонду державного майна України. За це проголосували 302 парламентарії. Верховна Рада 306 голосами підтримала й звільнення Голови Антимонопольного комітету України Ольги Піщанської.

Народні депутати проголосували в другому читанні за зміни до деяких законів, які стосуються визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування в умовах воєнного стану (№ 9534). Цей проект закону розроблено задля нормативно-правового врегулювання відновлення дії антикорупційних механізмів, а саме — відновлення подання відповідних декларацій та проведення спеціальних перевірок, передбачених законами про запобігання корупції та про очищення влади під час дії воєнного стану, а також — спрощення порядку подання відповідних декларацій.

У цілому парламент також підтримав зміни до Кодексу про адміністративні правопорушення та до інших законів, що удосконалюють порядок притягнення до відповідальності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (№ 9587-д).

Під час засідання.

Одне з основних завдань у сфері запобігання корупції — оперативне реагування на факти порушень вимог антикорупційного законодавства з метою невідворотності притягнення винних осіб до відповідальності, наголошують народні депутати. Натомість протягом 2020-2021 років до Національного агентства з питань запобігання корупції надійшло 
24 500 повідомлень про несвоєчасне подання декларацій.

Водночас за такий самий період до судів на розгляд потрапило лише 15 050 справ про адміністративні правопорушення, передбачених статтею 172-6. Тобто щодо 39 відсотків від загальної кількості встановлених фактів несвоєчасного подання декларацій протоколи не складено та, відповідно, провадження за цими справами не почалися. Зазначається, що це стало можливим, зокрема, й через об’єктивні обставини — обмеження здійснення контролюючих заходів у зв’язку із запровадженням карантину COVID-19, рішення Конституційного Суду від 27 жовтня 2020 року, яким визнано значну частину повноважень Національного агентства неконституційними.

Нині процес притягнення до адміністративної відповідальності складається зі встановлення факту несвоєчасного подання, збору доказів для складання протоколу, ознайомлення суб’єкта правопорушення із протоколом, направлення адміністративних матеріалів до суду та розгляду судом справи з обов’язковою участю прокурора та суб’єкта правопорушення. Це вимагає залучення та витрати значного людського та часового ресурсу. І сприяє уникненню відповідальності порушниками. А тому процедуру притягнення до відповідальності за адміністративні правопорушення, передбачені статтею 172-6 КУпАП, необхідно автоматизувати, і спростити фіксацію та оформлення відповідних матеріалів про адміністративні правопорушення, вважають автори запропонованих змін.

Вони хочуть мінімізувати залучення людського ресурсу та часових витрат на фіксацію порушення та притягнення особи до відповідальності. Порушення пропонують фіксувати в автоматичному режимі за допомогою засобів реєстру, протокол про адміністративне правопорушення не складати, а справи розглядати без участі прокурора й присутності особи, яка притягується до адмінвідповідальності.

Законопроектом надається право Національному агентству здійснювати провадження в справах про адміністративні правопорушення, приймати рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечувати їх виконання в порядку, визначеному Національним агентством. Це дозволить зменшити навантаження на суди, наголошують парламентарії.

Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.