Як уже повідомлялося, очільник українського парламенту бере участь у роботі Парламентського саміту G7, який відбувається в Токіо.
Руслан Стефанчук звернувся до учасників заходу зі словами вдячності від імені українців за допомогу і підтримку, яку нам послідовно надають у справедливій боротьбі за свободу.
«Мій головний сигнал до вас, ваших парламентів та народів — час ухвалювати рішучі, відповідальні і доленосні рішення», — наголосив він.
Виступи Голови Верховної Ради України Руслана Стефанчука у Токіо 8 вересня 2023 року
На сесії «Агресія росії проти України і міжнародний порядок»
Вельмишановний шановний пане Віце-Голово, шановний Каіеда-Сенсей, пане віце-спікер, шановні голови парламентів країн «Групи Семи», пані Голово Європейського Парламенту, дорогі друзі!
Дозвольте мені насамперед подякувати Спікеру Хосоді за запрошення взяти участь у 21-му засіданні голів парламентів «Групи Семи», побажати йому якнайшвидшого одужання й міцного здоров’я.
А всім вам, шановні колеги, за спільне рішення вдруге, після Берліна, надати мені можливість звернутися до вас зі словом про Україну, про Європу, про світ!
Маю велику честь бути сьогодні у вашому колі: колі однодумців, колі партнерів, колі справжніх і надійних друзів України.
Звертаюся до вас на 562-й день повномасштабного російського вторгнення.
Звертаюся до вас від імені незламного Українського народу, який веде героїчну боротьбу за свою територіальну цілісність і суверенітет!
Звертаюся до вас зі словами вдячності від імені українців за допомогу і підтримку, які ви послідовно надаєте нам у цій справедливій боротьбі за свободу!
Звертаюся до вас із болем у серці за всіма невинно убієнними росією українцями і українками, але й гордістю за наших безстрашних воїнів, які крізь мінні поля, під шквальним вогнем ворога, вдень і вночі, метр за метром звільняють українську землю від окупантів.
Щодня й щогодини російськими агресорами скоюються злочини, які вражають своєю жорстокістю і безглуздістю.
Останнім із них став ракетний обстріл ринку в Костянтинівці, який забрав життя 16 мирних мешканців і понад тридцять — скалічив.
Прикладів таких — безліч, лік жертвам пішов на десятки тисяч, страждають мільйони моїх співвітчизників.
Репресії проти українського населення на тимчасово окупованих територіях — вбивства, тортури, незаконні позбавлення волі, викрадення дітей та фільтраційні табори.
А ще — примусова мобілізація, масова насильна видача російських паспортів. Викорінення всього українського — від телебачення до освіти.
Усе це стало візитівкою російської агресії, що має очевидні ознаки геноциду, бо йдеться про намагання знищити українську ідентичність.
Минулої зими росія намагалася позбавити українців тепла, води та електроенергії, знищуючи об’єкти енергетичної інфраструктури.
Сьогодні росія намагається використати голод як зброю проти всього світу, блокуючи українські порти, плюндруючи зерно та елеватори, мінуючи тисячі гектарів сільськогосподарських угідь в Україні.
Територія України є найбільш замінованою у світі. На розмінування знадобляться роки. І ніхто не знає, скільки невинних людей у майбутньому постраждають через міни країни-окупанта.
російський терор завдав колосальної шкоди навколишньому середовищу. Підрив Каховської ГЕС спричинив справжній екоцид — знищення цілих екосистем. Скоєний росією екоцид стосується всього регіону. Адже шкода, завдана екології, не може обмежуватися кордонами однієї країни.
Так само і ядерна загроза з боку росії стосується не загрози винятково для України. Радіація не знає кордонів, і Україна про це знає.
Японія про це знає.
Світ про це знає.
На жаль, наші народи зазнали непоправної шкоди через ядерні катастрофи та цей трагічний досвід, на жаль, є частиною нашої національної пам’яті.
Ми розуміємо глибину ядерної загрози, і робимо все, щоби людство не повторювало помилок минулого.
Однак сьогодні існує реальна небезпека повторення ядерної трагедії.
росія захопила найбільшу в Європі Запорізьку атомну електростанцію та розмістила там своїх військових разом із технікою й боєкомплектом.
Це несе загрозу для всього континенту.
Розміщення ядерної зброї у білорусі та погрози застосувати її проти суверенної держави, що колись віддала свій ядерний арсенал в обмін на гарантії поважати її незалежність, суверенітет та територіальну цілісність, — є неприпустимим.
росія здійснює відвертий ядерний шантаж, до якого не вдалася би жодна цивілізована країна, яка очолюється розсудливим керівництвом.
Ми маємо зробити все можливе, щоби не дати агресору використовувати його у своїх злочинних цілях, щоби мирний атом так і залишився мирним, а ядерна зброя більше не використовувалась як елемент залякування.
Мій головний сигнал до вас, ваших парламентів та народів — час ухвалювати рішучі, відповідальні і доленосні рішення.
Не час вагатися і зволікати.
Нерішучість сприймається ворогом як слабкість, вона годує його самовпевненість, зухвалість і жорстокість.
Україна, яка здійснює у цей час контрнаступ, сьогодні, як ніколи, потребує штурмові літаки F-16, швидке і якісне навчання пілотів, системи протиповітряної оборони, такі як Patriot, зокрема, далекобійну й високоточну зброю, ракети та снаряди, сучасні танки і броньовані машини.
Усе це дасть змогу пришвидшити контрнаступ, звільнити всі наші території та завершити війну.
Більшість поставок озброєнь Україні та забезпечення відповідного фінансування потребують схвалення на рівні парламентів — прошу вас зробити свій внесок у нашу спільну справу й оперативно підтримувати відповідні рішення ваших урядів.
Санкційна політика має бути посилена, вона має стати ефективним інструментом стримування агресора та пришвидшення Перемоги.
Закликаю вас, шановні колеги, і очолювані вами парламенти, відігравати основну роль у політичному погодженні санкційного тиску проти агресора та затвердженні додаткових санкцій.
Кожне підприємство, яке робить ракети, кожен пропагандист, який розпалює ворожнечу, кожен так званий політик, хто роздмухує війну, — усі вони мають відчути на собі увесь тягар санкційного тиску.
Ми також вдячні за розуміння, що злочин агресії не може залишитися безкарним. Розслідування Міжнародного суду ООН, спеціальний трибунал щодо злочину агресії проти України,
Міжнародний центр для покарання за злочин агресії в Гаазі, Реєстр збитків, завданих агресією, та Компенсаційний фонд — основні інструменти для відновлення справедливості.
І тут країни «Групи Семи» тримають лідерство у допомозі у розбудові таких механізмів.
Я хочу у ваших особах подякувати вашим країнам за готовність до реалізації Формули миру Президента України Володимира Зеленського.
Дякую за ваше лідерство і бажання наблизити мир!
Знаєте, що найбільше бісить російську владу?
Те, що до обговорення і реалізації Формули приєднуються дедалі більше країн.
А це означає, що наше коло зростає.
Це означає, що ми на правильному шляху.
Ми впевнено рухаємося до Глобального Саміту миру, ми рухаємося до миру, але миру справедливого, а значить — тривалого.
Ми вдячні за ухвалення Спільної декларації G7 про підтримку України від 12 липня 2023 року, до якої вже приєдналася 21 країна. Загалом разом із G7 вже маємо 28 підписантів та Європейський Союз.
Ця Декларація не лише про гарантії безпеки для України — це про зміцнення безпеки всього Євроатлантичного регіону, де країни G7 відіграють вирішальну роль.
Ми вже розпочали переговори про укладення двосторонніх безпекових угод зі Сполученими Штатами, Великою Британією та Канадою.
Готуємося розпочати переговори з Францією. Сподіваємося започаткувати відповідні двосторонні переговори з усіма країнами «Великої Сімки», дорогі друзі!
Майбутні двосторонні безпекові угоди мають бути юридично зобов’язувальними.
Саме у цьому питанні потрібна підтримка парламентів країн G7.
Не можна повторювати помилок Будапештського меморандуму.
Шановні колеги!
Як і на початку повномасштабного вторгнення, Україна й Українці залишаються максимально мобілізованими. Усі наші сили спрямовані на боротьбу за обстоювання української незалежності.
Наша основна мета не зазнала змін — повне звільнення нашої території з-під російської окупації.
Ми не залишимо росії жодного метра української землі — Донецька, Луганська, Запорізька та Херсонська області, Автономна Республіка Крим та місто Севастополь мають повернутись у своє природнє лоно — лоно України.
Це наша мета, і ми послідовно йдемо до неї, виходячи з наявних у нас можливостей, реалізуючи своє невід’ємне право на самооборону, передбачене статтею 51 Статуту ООН.
Залишити хоча б клаптик української території окупованим — означало б дати кремлю інструмент впливу на нашу державу та плацдарм для майбутнього наступу, а головне — це означало б кинути напризволяще наших громадян, які страждають в окупації.
Принцип територіальної цілісності є одним із найважливіших принципів міжнародного права, на якому ґрунтується світовий порядок.
Нехтування ним, поза сумнівом, відкриє двері для держав-ревізіоністів, що прагнуть повторити такі дії й в інших регіонах світу.
Наша мета — не лише відновити мир в Україні, але й повернути світові справедливість, що базується на універсальних принципах міжнародного права.
Наші зусилля мають бути спрямовані на недопущення збройної агресії.
Якщо одна країна скоює злочин агресії та починає загарбницьку війну, це є доказом того, що чинна система дала збій.
Нині ми бачимо, як росія не лише окупувала Україну, але й крісло постійного члена Ради Безпеки ООН. Вона веде неспровоковану збройну агресію проти сусідньої держави та зловживає інститутом вето, паралізуючи Раду Безпеки.
російська агресія свідчить про необхідність удосконалення наявних механізмів імплементації Статуту ООН і підвищення ефективності міжнародних судових інстанцій.
Спільні кроки у цьому напрямі сприятимуть посиленню здатності країн світу попереджати збройну агресію та зміцнять упевненість у силі міжнародного права.
Будь-який потенційний агресор має розуміти, що йому не зійде з рук протиправний збройний напад на сусідів. Він має усвідомлювати, що проти нього будуть застосовані превентивні заходи та обмеження, а будь-яке порушення порядку отримає належну відплату.
Це є необхідним складником відновлення поваги до принципів міжнародного права та гарантією повернення до справедливого світоустрою.
Дорогі друзі!
Я хотів би скористатися сьогоднішньою можливістю і через вас особисто переказати слова щирої вдячності народам ваших країн, тим народам, які ви представляєте.
Мільйони людей від Окінави до Брюсселя, від Лос-Анджелеса до Мілана, від Гамбурга до Тулона, від Ванкувера до Лондона, допомагають Україні — молитвою і ділом, словом і чином.
Український народ пам’ятатиме це завжди!
На своїх столах ви знайдете малюнки українських діток, які просять про захист, мріють про мир, хочуть щасливого майбутнього.
Заберіть ці малюнки із собою — нехай вони нагадують вам про наш спільний обов’язок — не зневірити.
Уже тут, у Токіо, мені розповіли одну дуже промовисту історію. Коли в японського Уряду запитали, чому він допомагає українцям, відповідь була простою і глибокою одночасно: «Ми робимо так щодо українців, тому що так хоче японський народ».
І я зловив себе на думці, що дуже схожі слова я чув у різних куточках світу від високих представників народів, які ви сьогодні тут представляєте, і які стали пліч-о-пліч з українцями.
Ці лаконічні, але сповнені гідності слова, надихають нас на подальшу боротьбу за свою свободу, за право самим вирішувати свою долю, за право бути рівноправним членом демократичного й цивілізованого світу!
Бо так хоче Український народ!
Дякую!
На сесії «Енергетична безпека та міжнародне співробітництво»
Шановні голови парламентів країн «Групи Семи», дорогі друзі!
Дозвольте мені виступити з коротким коментарем щодо тематики нашої сесії.
Енергетична безпека є одним із центральних викликів, із якими Україна стикається, продовжуючи боротьбу з російською агресією.
росія завжди демонструвала, що енергетика є інструментом її агресивної зовнішньої політики, засобом шантажу та геополітичною зброєю.
І після відомого всім нам «російського газового шантажу», що передував повномасштабному вторгненню в Україну, енергетика є такою ж зброєю для росії, як і танки чи солдати.
Підтримуючи й доповнюючи шановного Спікера Маккарті, який напередодні поїздки до Токіо говорив на тему російського газу й шкідливих викидів, хотів би наголосити, що російський газ є брудним і небезпечним не лише з екологічної, але й безпеково-політичної точки зору.
Отже, мій перший і головний меседж: ми маємо повністю позбутися залежності від російських енергоносіїв, зокрема газу, зосередившись на диверсифікації джерел енергопостачання!
Сьогодні ж, атакуючи цивільні об’єкти, руйнуючи критичну інфраструктуру, російський режим насамперед мав і має на меті знищити українську енергетику.
Так діють терористи і, погодьтесь, що росія фактично є державою-терористом.
Унаслідок ракетних та дронових атак постраждала майже половина всієї енергосистеми моєї країни.
За оцінкою Світового банку, збитки енергетичної, газової та теплової інфраструктури перевищують десять мільярдів доларів.
Окрім прямих атак, є фактор окупації. На тимчасово окупованій території опинилося 21 ГВт енергопотужностей. Україна втратила 75% вітрової та понад 20% сонячної генерації.
Але найболіснішим стало захоплення Запорізької АЕС, яка до вторгнення забезпечувала майже половину української атомної генерації.
Страшніше за втрату енергогенерації є загроза ядерної катастрофи.
Перетворення ЗАЕС на військовий об’єкт та непередбачуваність дій окупантів ставить світ на межу повторення нового Чорнобиля чи нової Фукусіми.
Ви бачили жорстокий і цинічний підрив росією Каховської ГЕС.
То де є той запобіжник, що вбереже нас від аналогічних дій в Енергодарі?
Ми вдячні за роботу МАГАТЕ, але цього очевидно недостатньо.
Вихід російських військ зі станції та демілітаризація району ЗАЕС є єдиним безпечним сценарієм.
Цей сценарій передбачений Формулою миру Президента України Володимира Зеленського.
Переконаний, що настав час для введення санкцій проти ядерного сектору рф. Насамперед — проти «росатому» та його дочірніх компаній.
Торгівля ядерним паливом і технологіями конвертується кремлем у зброю, що вбиває українців.
Отже, виклики загрозливі — і ми очікуємо, що ситуація буде лише загострюватись.
Чекаємо нових атак на нашу енергосистему цієї осені та зими.
Я прошу країни «Групи Семи» та Європейський Союз бути готовими підтримати Україну та стійкість нашої енергосистеми.
По-перше — це енергетичне обладнання.
Також ми потребуємо спеціалізованого транспорту, інструментів і матеріалів.
Зокрема, це електротехнічні лабораторії, арматура, траверси, посилені бетонні опори, супутниковий зв’язок, резервні потужності та пальне.
Будь-яка допомога та ініціатива є корисною: як загальнодержавні рішення, так і програми солідарності місцевої влади, політиків, громадян.
Просто зараз я хотів би подякувати Президентці Європарламенту Роберті Мецолі за її програму «Генератори надії».
Це приклад — і я пишаюсь, що в України є такі друзі.
Шановні колеги, виклики повномасштабної війни вказують нам на необхідність переглянути підходи до енергетичної безпеки.
Україна також має амбітний план трансформації своєї енергетики.
Насамперед ми продовжуємо рух на інтеграцію нашої енергосистеми з енергосистемою Європи ENTSO-E.
Наше завдання — розширити фізичні можливості для експорту та імпорту електроенергії.
Наступне — це збільшення видобутку та зберігання природного газу.
Реалізуємо концепцію «газовий сейф Європи», адже маємо найбільші в Європі підземні сховища природного газу, розташовані на глибині від 400 до 2 000 метрів.
