Про це повідомив під час засідання Комітету з питань освіти, науки та інновацій його очільник Сергій Бабак. Дискусію присвятили розгляду контрольного питання «Про стан виконання Рішення Комітету від 26 липня 2023 року «Про стан забезпечення підручниками та навчальними посібниками системи загальної середньої освіти у 2023/2024 навчальному році».
Новий навчальний рік діти вже традиційно розпочали з напівпорожніми портфелями. Не всі підручники є навіть у столичних закладах, констатував Сергій Бабак. «Я була в школах, — додала народна депутатка Наталія Піпа. — Ситуація така: для 6-го класу всі підручники надійшли, крім зарубіжної літератури. Я знаю, що вона вже надрукована і буде, але для 5-го класу є тільки математика, природа, українська мова — не в усіх...».
Попередній аудит системи забезпечення підручниками Рахункова палата провела за 2019 рік, і з того часу «Міністерством освіти небагато зроблено, щоб виконати його рекомендації», зауважив голова комітету. До традиційних системних проблем із невчасним забезпеченням шкіл літературою додалися нові, пов’язані з війною.
Зокрема, як нагадав заступник голови комітету Сергій Колебошин, існують «касові розриви» та затримки платежів, тому варто звернутися до уряду з пропозицією внести зміни до 590-ї постанови Кабінету Міністрів, щоб оперативно фінансувати витрати на друк підручників.
За словами народних депутатів, вони так і не почули від МОН, які саме зміни до чинного алгоритму відбору та друку навчальної літератури пропонуються, як відбуватиметься її експертиза, фінансування друку, доставка тощо. «Ми можемо щось змінювати точково, але без докорінної зміни алгоритму роботи нічого не відбудеться», — наголосив Сергій Колебошин. Серед іншого він повідомив, що «по електронних підручниках жодного прогресу немає», хоча вони могли б значно полегшити життя школярам — і в Україні, і за кордоном — в умовах тимчасової відсутності паперової навчальної літератури.
За словами члена Рахункової палати Василя Невідомого, у нас і досі відсутня стратегія забезпечення шкіл навчальною літературою. Серед величезного переліку рекомендацій, які минулого разу надала МОНу Рахункова палата, було й побажання зменшити кількість альтернативних підручників з одного і того самого предмета, щоб збільшити їхній тираж, знизити собівартість.
Водночас, як зауважила Наталія Піпа, варто ретельніше поглянути на те, за якими принципами вчителі обирають підручники, які зрештою перемагають у конкурсі. Можливо, педагоги просто діють за інерцією, обирають «стару перевірену літературу», а найменш популярними якраз є підручники, які відповідають філософії змін та принципам Нової української школи. Тому такі книжки можуть мати менші наклади і, відповідно, вищу собівартість.
Загалом на забезпечення підручниками цього року з бюджету виділено 754,9 млн грн. Оскільки сума далека від потреби, МОН працює з міжнародними донорами, які частково профінансували і ще профінансують друк навчальної літератури.
За словами заступника міністра освіти Андрія Сташківа, в цілому доставлено до книжкових баз 4 млн 656 тис. 395 примірників підручників для 6-х класів, або 97,6% від плану. Йдеться про 116 назв оригінальних і перекладних книжок. Водночас є проблема з книжками для 5-го класу, зокрема, МОН пропонує змінити паспорт бюджетної програми та до кінця року надрукувати коштом держбюджету підручники з історії України. Низку інших підручників також додрукують коштом донорів.
Як повідомив Андрій Сташків, МОН має намір пришвидшити процедуру конкурсного відбору підручників, зокрема скасувати його другий етап (проведення експертизи художньо-технічного редагування підручників) та скоротити строк подання апеляцій до 3 днів. Це дасть змогу раніше розпочати друк навчальної літератури. Проєкт нового Порядку проведення конкурсного відбору підручників уже розроблено.
Парламентарії планують повернутися до розгляду цього питання, адже так і не отримали вичерпної інформації щодо того, як визначається наклад підручників, як ефективно використовується резервний фонд навчальної літератури, як відбувається конкурсний відбір тощо.
Фото з відкритих джерел.
