Такі кавуни фермер В’ячеслав Швець продає недорого.
Додає тепла смугастим в інший спосіб. Як?
Місце роботи — у Дубаях, під двома дубами
Баштан фермера В’ячеслава Швеця неподалік від Ямполя на березі річки Мурафа, притоки Дністра. Поруч — вагончик, куди чоловік перебирається на час вирощування кавунів. Тимчасове обійстя між двома креслатими деревами. «Живу в Дубаях, — жартує пан В’ячеслав. — Під двома дубами, звідси й назва... Вранці прокинувся — і вже бачу, як кавуни підростають і що вони у мене просять. Якщо хтось думає, що смугасті просто так ростуть, той дуже помиляється. І це стосується не лише кавунів...»
Особливість кавунів Швеця в тому, що вирощує їх під плівкою. У нас не так багато сонця, як у Херсоні, чи Одесі. Без тепла кавун смачним не виросте.
Баштан у Швеців — сімейна справа. В’ячеславу допомагає дружина, двоє дітей — донька-студентка перевозила врожай на ринок, вміє керувати автомобілем; син-четвертокласник стежив за роботою помпи, очищав фільтри.
Це постійні помічники. Коли треба, підставляють плече мама й теща, кум з кумою. Інколи приходять друзі, знайомі.
Ультраранні смугасті очікувань не виправдали
Три сорти кавунів вирощує нинішнього року фермер Швець. Два з них ранньостиглі. Урожай з них увесь зібрали — почали продавати вже в першій декаді липня. Залишився ще один...
Якось пан В’ячеслав вирішив дати на ринок дуже ранні кавуни. Розмірковував: у червні їх зовсім мало на прилавках. Сподівався заповнити нішу. Знайшов насіння ультрараннього сорту. Каже, у такого плоди невеликі, до восьми кілограмів важить один кавун, зате достигають уже в червні!
Так ось, кавуни цього сорту того року справді визріли незвично рано, врожай збирали вже на початку літа.
— Кавуни вродили, а продати ніяк, — каже фермер. — З’ясувалося, що в такий час люди ще не готові ласувати плодами. Масовий попит на кавуни з’являється у середині літа. Більше цей сорт не висаджую.
Гріє не тільки сонце
Кавуни — теплолюбна рослина, а сонця у нас точно менше, ніж у традиційно кавуновому краї — на Херсонщині.
З Інтернету Швець дізнався про вирощування баштанних під плівкою. Це додаткові витрати, багато зайвих клопотів, але гарантія гарного врожаю. До речі, розсаду вирощує з насіння у власній теплиці.
— Розсада уже була готова 12 квітня, — розповідає він. — Тоді й почали її висаджувати. Робили це вручну. Якби не вкрили плівкою, рослини б не витримали весняних температур.
Технологія застосування плівки теж непроста. Закріпити її треба так, аби вітром не знесло. Потрібно знати, як потім привідкривати — поступово, аби перепади температур не завдали шкоди рослинам. Ще роблять отвори у плівці, дають можливість «дихати». І поливати треба. Швець витрачає кошти на прокладання крапельного зрошення. Без підживлення мінеральними добривами гарний кавун теж не виросте. З цим все має бути точно, як в аптеці. По-перше, добрива дорогі. По-друге, є покупці, які приходять на ринок з приладами для визначення нітратів у рослині.
— Будь-яка робота, якщо вона зроблена так, як того вимагає технологія, дає позитивний результат — і окуповуються затрачені кошти, — запевняє В’ячеслав Швець. — І це не тільки в сільському господарстві. Потрібне старання і бажання зробити те, що задумав, найкращим чином.
Арифметика
Фермер навів розрахунки: не менше ста тисяч гривень знадобилося на два гектари, щоб виростити соковиту рослину. Наприклад, вартість однієї зернини кавуна стає у дві гривні. Не з кожної буде розсада, бо не всі приживаються.
Вінницька область.
Фото з фейсбук-сторінки «Село Оксанівка».
