Скрізь, їдучи трасою, на тебе споглядають розбомблені будівлі, подекуди ще стоять спалені автівки, якими люди намагалися виїхати із захопленого окупантами регіону. Втім, життя триває, чимало домівок сяк-так полагоджено, скрізь працюють переправи і навіть та - найбільша через Десну, що на в'їзді в Чернігів. Тепер мостом рухається транспорт, хоч роботи ще тривають. Тож подолавши чимало блокпостів, ми в містечку Сосниця, на батьківщині славетного письменника і кінорежисера Олександра Довженка, аби спільно з музейниками та місцевою громадою відзначити його день народження.

"Зазвичай до дня народження Олександра Довженка ми завжди писали сценарій, розробляли велику програму, але війна росії проти України внесла свої серйозні корективи, - каже директорка Сосницького літературно-меморіального музею О. П. Довженка Ольга Ярмуш. - Та й сам Олександр Петрович, мабуть, був би не на святі, а вже десь на фронтах, серед наших оборонців, як це робив він - полковник Довженко - у роки Другої світової війни". До речі, в музеї серед артефактів є й ті самі погони полковника Довженка та інші речі, з якими він торував дороги війни, що потім так проникливо відобразив у фільмі "Україна в вогні".

Утім, дух самого Довженка все-таки витав у повітрі, настояному на осінньому сонечку і на яблуках, які бовваніли в саду і які так любив Сашко. Та й атмосфера, що панувала в день народження митця в цій батьківській садибі Довженків, була таки святковою. Щойно ми ступили на цю святу землю, всіх зачарував своїм співом кобзар Богдан Козловський. Юнак родом із Очакова Миколаївської області. Каже, що вирішив для себе: не варто чекати, поки закінчиться гроза, а треба танцювати під дощем, тому багато подорожує Україною. Богдан не вважає себе академічним бандуристом, бо ж грає не на старосвітській бандурі, а просто як вуличний музикант, розповідає, доносить своє слово і пісню по маленьких містечках і селах. Робить це, аби люди не забували про свою ідентичність. Нині його мандрівка припала на славну Чернігівщину.

А ще біля пам'ятника великому режисерові почесних гостей із Києва, серед яких відомий дослідник і знавець Довженка Сергій Тримбач, режисер Василь Вітер, акторка та телеведуча Наталія Сопіт, продюсерка Галина Криворчук та інші, зустрічають своїм чарівним співом дівчата з місцевого гурту "На межі".

Після оглядин музею всі вирушають до місцевого кінотеатру, який носить ім'я свого земляка, аби переглянути фільм "Загублена любов", що його було знято у циклі "Гра долі". (Студія ВІАТЕл: режисер Василь Вітер, ведуча Наталя Сопіт, науковий консультант Сергій Тримбач, продюсерка Галина Криворчук). До речі, ця документальна історія має п'ять частин і доступна на ютуб-каналі проєкту про відомих українців "Гра долі" . Якщо говорити про сам цикл, то він присвячений великим особистостям , які творили історію нашої України. Це і Довженко, і Котляревський, і Михайло Коцюбинський, і Симон Петлюра та багато, багато інших достойників.

Тим часом Галина Криворчук розповідає про ще одну мету проєкту. Крім поширення культурно-історичних знань, каже пані Галина, у такий спосіб вони хочуть допомогти відродженню та об'єднанню громад , що перенесли наругу окупантів, у відновленні своїх земель. Тож окрім культурної програми, показу фільмів та терапії мистецтвом організатори привезли до Сосниці ще й практикуючих психологів, аби ті попрацювали з людьми, надали їм психологічну допомогу та навчили самостійно опановувати себе та знаходити психологічний баланс. Адже люди тут на власні очі бачили справжнє обличчя окупанта. До того у громаді є родини, які на війні втратили своїх найрідніших. І головне тут - не залишатися на самоті, каже психологиня Тетяна Марініна.

Словом, через правдиве сприйняття минувшини й усвідомлюючи свою належність до вільної української нації, ми маємо відродити своє майбутнє. Саме про це, як на мене, мріяв у Олександр Довженко.

А повертаючись додому, ми зустріли колону військових. І це був гарний знак. Щиро їм вдячні за те, що можуть відбуватися такі заходи, а землякам Довженка вдячні за пам'ять про нього.

Фото автора.