ПРОДОВЖЕННЯ ТЕМИ

Публікація нашого дніпропетровського кореспондента Володимира Рибальченка про діяльність міліції Верхньодніпровського району викликала неабиякий резонанс і продовження розвитку подій. Відреагувавши на публікацію, УВС Дніпропетровської області та Міністерство внутрішніх справ України відрядило до Верхньодніпровська своїх представників для перевірки викладених у статті фактів. Про те, як сприйняло населення нашу публікацію і як проводилися службові перевірки, редакції газети «Голос України» стало відомо з місцевої газети «Придніпровський комунар», яка 9 листопада надрукувала статтю, яку повністю наводимо нижче.

Великого галасу у Верхньодніпровську наробила нещодавня стаття в одному з центральних видань України — газеті «Голос України» — за 24 жовтня 2013 року під назвою «Стати жертвою може кожен?». Можливо, не всі мали змогу її прочитати. Бо, за чутками, щойно у місті з’явився цей номер, хтось дав вказівку його вилучити з продажу. Частину таки вилучили, але ж не все. Спрацювало і, як кажуть, народне радіо, мешканці міста і району передавали один одному зміст статті, а також ксерокопії. Тому більшість читачів знає про що йдеться. Від себе ж нагадаємо, що автор публікації, наш земляк Володимир Рибальченко, провів журналістське дослідження щодо роботи Верхньодніпровського райвідділу міліції і його начальника зокрема.

«У колись спокійному і благополучному Верхньодніпровському районі Дніпропетровщини може повторитися ситуація, котра сталася в сумнозвісній Врадіївці. Про це вище керівництво МВС уже офіційно попереджають місцеві ветеранські організації співробітників правоохоронних органів. А жителі району й підприємці, обурені бездіяльністю начальника Верхньодніпровського РВВС, створеною ним системою придушення незгодних і діючою схемою поборів, висловлюють готовність іти на надзвичайні заходи», — так починає свою статтю В. Рибальченко. І далі: «На всіх зустрічах мені підкреслювали, що сьогодні у Верхньодніпровську наркотиками не торгує «тільки ледачий». Серед білого дня в райцентрі можна відкрито збувати крадене. При цьому міліція лише іноді обмежується конфіскацією виявленого (для наступного перепродажу). Про те, щоб провести обшук за місцем проживання скупників, навіть не йдеться».

У своєму журналістському розслідуванні автор публікує інтерв’ю з прокурором та керівництвом району, народним депутатом. Він також зустрічався з ветеранами РВВС, приватними підприємцями, колишніми співробітниками райвідділу. Майже всі говорили про те, що міліцейське керівництво сьогодні в районі або бездіє, або діє так, як йому того забажається, розповідали неприємні факти щодо методів «роботи» верхньодніпровських міліціонерів, їх тиску на деяких підприємців.

Особливо занепокоєні тим, що діється у місцевій правоохоронній структурі, та криміногенною ситуацією на Верхньодніпровщині ветерани внутрішніх справ. Ось як висловився у статті про нинішню обстановку в районі підполковник у відставці Сергій Сіроштан: «...Із приходом нового начальника Ігоря Лушпая було звільнено близько половини співробітників. Люди йшли за власним бажанням — їм висували умови: або робиш, як я скажу, або йдеш. Більшість молодих перспективних співробітників ішли через неперевірену інформацію, що з’являлася й могла їх дискредитувати. Людей могли безпідставно звинуватити в кришуванні наркоманів і змусити написати рапорт на звільнення».

Саме ветерани РВВС наполягли на зустрічі з членами слідчої комісії, яка з’явилася в районі майже відразу після виходу вищезгаданої публікації. Ця зустріч мала відбутися на території заводу ім. Першого Травня. Вона таки відбулася. Хоч і з великим запізненням. На жаль, нам не дозволили на ній бути присутніми, зіславшись на те, що проводиться внутрішнє розслідування. Та безпосередні учасники у своєму листі описали нам про все, що відбувалося на цій зустрічі. Отож публікуємо цей лист без скорочень:

«Після публікації в газеті «Голос України» від 24 жовтня 2013 року статті про роботу верхньодніпровської міліції в район приїхала комісія УВС Дніпропетровської області, представники інспекції з особового складу УВС області стали зустрічатися з людьми, які давали інтерв’ю журналісту газети «Голос України». При цьому стиль поставлених питань та поведінка інспектора явно нагадували перевіряючого не об’єктивного розслідування фактів, висвітлених у газеті, а захисника керівника районного відділу міліції І. М. Лушпая.

1 листопада 2013 року пенсіонери та ветерани районного відділу зібралися для зустрічі з представниками МВС України, які також прибули в наш район після публікації в газеті.

Але на зустріч з членами Верхньодніпровської ветеранської організації МВС прибули, крім представника Міністерства внутрішніх справ, начальник та ще два працівники інспекції з особового складу УВС області, які стали знімати на відео пенсіонерів, які виступали, та записувати їхні виступи на диктофони. А перед цим представники УМВС України у Дніпропетровській області заборонили бути присутнім редактору газети «Придніпровський комунар», мотивуючи це тим, що тут проводяться внутрішні розбірки.

Обурившись діями представників інспекції з особового складу УМВС області, які упереджено зайняли позицію захисту керівника районної міліції І. М. Лушпая та фіксували виступи на відео- і аудіопристрої, ми запропонували представникам УВС області залишити приміщення і дозволити членам ветеранської організації поспілкуватися з представником апарату Міністерства внутрішніх справ Валентином Французом.

Залишившись з представником міністерства, члени ветеранської організації з болем у душі висловлювали свої хвилювання щодо криміногенної ситуації в районі: зростання злочинності, розповсюдження наркотиків, скупівлі краденого, нелегального прийому металобрухту, — та особисте ставлення до цих фактів начальника райвідділу І. М. Лушпая.

Представник Міністерства внутрішніх справ України мав розмову також з колишніми начальниками Верхньодніпровського райвідділу міліції: С. П. Герасимовим, В. Ґ. Буйновським, М. М. Листопадом, які також обурені діями нинішнього начальника райвідділу І. М. Лушпая». 

Підпис — районна організація ветеранів та пенсіонерів МВС України.

А 4 та 5 листопада у приміщенні міської ради комісія МВС України проводила особистий прийом громадян. За попередньою інформацією, комісія працювала з ранку й до вечора і всі охочі мали можливість поспілкуватися з представниками апарату Міністерства внутрішніх справ.

Нині триває перевірка, проводиться розслідування фактів, викладених у статті «Стати жертвою може кожен?». Ми не робимо жодних висновків, не коментуємо те, що сталося. Не нам приймати рішення у цій вельми неприємній і скандальній ситуації. Нехай цю місію виконують ті, хто має у всьому розібратися, як мовиться, «по долгу службы». Лише сподіваємося, що остаточне рішення буде чесним і справедливим.

Газета «Придніпровський комунар» № 79 (11272)  за 9 листопада 2013 року.

Після виходу публікації про діяльність керівництва Верхньодніпровського РВВС («Голос України» за 24 жовтня 2013 року) відбулися такі події.

1. Працівники РВВС регулярно телефонують мені й наполегливо запрошують приїхати для дачі свідчень щодо моїх дій під час збирання матеріалу для публікації. Зокрема — відвідування комплексу «Віват» і Новомиколаївської селищної ради. Мені повідомили, що було розпочато декілька кримінальних проваджень. У чому саме вони полягають і в якості кого мене викликають, конкретно не повідомлялося. Я відповів, що якщо є така необхідність — нехай приносять повістку: я прийду з адвокатами. А як свідка відповідно до статі 65 УПК мене допитувати права не мають. Припускаю, що виклики в район можуть бути пов’язані з провокаціями відносно мене. Не можу стверджувати з упевненістю, але фахівці — колишні співробітники міліції — за низкою ознак визначили, що мої телефони прослуховують.

2. У районі працювала комісія МВС, яка мала перевірити факти, викладені в матеріалі. Зі слів місцевих жителів, комісія засідала в приміщенні місцевої адміністрації. Але відверто висловитися жителі району не могли: в одному кабінеті  з перевіряючими перебувало керівництво РВВС. Про це мені розповідали і місцеві підприємці, і ветерани МВС, і жителі.

3. Жителі району стверджують, що робота комісії була заангажованою й однобокою. Робилося все, щоб обілити начальника РВВС, а провину за ситуацію перекласти на його заступників і рядових співробітників — про це детально й об’єктивно написано в статті районної газети «Придніпровський комунар».

На критику реагують... кримінальним переслідуванням журналістів

Газета «Придніпровський комунар» уже не вперше звертається до теми роботи верхньодніпровської міліції. Особливий резонанс викликало інтерв’ю з головним наркологом району, який стверджує, що у Верхньодніпровську наркотики можна купити будь-коли і кожному наркоману відомі точки їхнього збуту. Не знає або не бажає знати про це лише районна міліція.

Газета неодноразово вказувала на те, що крадіжки металу набули в районі катастрофічного масштабу. Районне відділення «Укртелекому» зазнає величезних збитків. Але до суду доходять лише одиниці відкритих кримінальних проваджень. Про всі пункти прийому металу знають, певне, усі жителі кожного села. Але після їх закриття або штрафних санкцій пункти відновляють роботу вже на другий день.

Резонансною стала публікація про фронтовика, якого систематично тероризувала, грабувала й била місцева банда, і побоями довели до смерті. Виявилося, що в райвідділі не було зареєстровано жодної з поданих заяв, кримінальні провадження відкрито не було.

«І яка ж на це була реакція? Замість активізації, виправлення недоліків і посилення боротьби зі злочинністю в РВВС не знайшли нічого ліпшого, ніж у липні нинішнього року відкрити кримінальне провадження відносно редакції — під абсолютно надуманим приводом, — розповів кореспондентові «Голосу України» редактор «Придніпровського комунара» Сергій Мірошниченко. — Нібито якийсь підприємець, який живе і працює в Дніпропетровську, занепокоєний тим, що у Верхньодніпровську редакція місцевої газети розграбовує бюджетні кошти».

Редактор повідомив, що відбулася перевірка співробітниками УБЕЗ, під час якої жодних фактів розкрадання бюджетних коштів виявлено, зрозуміло, не було. Проте через два місяці відбулася ще одна перевірка: цього разу редакцію перевіряли співробітники фінуправління із Дніпродзержинська. І знову факти розкрадання не виявлено. Але кримінальне провадження так і не було закрито.

«І лише після того, як 29 жовтня я подав скаргу в прокуратуру, кримінальне провадження було закрито. 31 жовтня в редакцію принесли постанову про припинення кримінального провадження, датовану 29 жовтня, — підкреслює Сергій Петрович. — У скарзі йшлося про необґрунтовані перевірки, погрози на адресу редакції, тиск на критику й перешкоди професійній діяльності журналістів».

Після публікації матеріалу в «Голосі України» в районі працювала комісія МВС за участю облуправління. Після багатьох звернень ветерани МВС району все-таки домоглися зустрічі із представниками комісії, на яку запросили й журналістів. «Однак комісія нас на зустріч не пустила, — зазначають журналісти редакції. — Це також перешкода журналістській діяльності».

4. Мені стало відомо з різних джерел, що робиться спроба скомпрометувати тих, хто звернувся в газету, давав інтерв’ю кореспондентові: їх (поки що на словах) звинувачують навіть в одержанні хабарів. За заявниками організовують відкрите стеження — люди бояться можливих провокацій. Відносно одного із заявників розпочато кримінальне провадження. Та й мені особисто намагаються довести непорядність тих, хто давав інтерв’ю, під час збирання матеріалу. На мої слова, що купити довелося б піврайону, а серед них — народного депутата, голову РДА і райпрокурора, підприємців, — відповіді чомусь не дають.

5. Ситуація в районі поки що не стихає. Жителі продовжують стверджувати, що якщо не буде вжито заходів — вони готові до рішучих дій. Такої «революційної» ситуації на Верхньодніпровщині не пам’ятають навіть старожили.

 Володимир РИБАЛЬЧЕНКО.

Дніпропетровська область.