Боронячи рідну землю, Юрій дістав три поранення. Перше — під Бахмутом, коли прилетіли осколки в шию. Через місяць він повернувся до Опитного (біля Бахмута), де його було поранено вдруге.
Третє ж дістав під час роботи з великокаліберною зброєю. Орки полювали на нього з побратимом два тижні. Наші хлопці працювали в багатоповерхівці, адже для точності пострілу потрібна висота. По них били високоточною самонавідною ракетою і зносили поверх за поверхом. Захиснику вдалося врятувати себе і свого побратима.
Першу допомогу Юрію надали в Дружківці, а потім евакуювали до однієї з лікарень Івано-Франківська. Тамтешній лікар врятував йому ногу. Хлопець 4,5 місяці провів у лікарняному ліжку. Пізніше освоїв крісло колісне, а згодом міг пересуватися за допомогою милиць.
Далі захисника відправили до Рівненщини для подальшої реабілітації. Свої перші кроки він зробив у воді, під керівництвом фізичних терапевтів Рівненського госпіталю ветеранів війни. Реабілітація дається нелегко, проте завдяки своєму завзяттю і незламності боєць став на ноги та вже ходить, спираючись на підлокітники.
Згадує, як після повернення додому зателефонував побратим — його «другий номер». Той сказав: «Дякую, що врятував моє життя!».
Рівне.
Фото з відкритих джерел.
