Сергій Мельник.
Минає 100 років від започаткування в Україні сортовипробування. Справа затребувана на внутрішньому та зовнішньому ринках. Формується певний кейс сортів, які допускаються на ринок країни. Це потрібно для продовольчої безпеки та експортного потенціалу держави. Це можливості з року в рік нарощувати виробництво сільгосппродукції.
Випробовуємо зернові, олійні, плодоовочеві, плодоягідні, горіхоплідні та декоративні культури. Інститут за дорученням Міністерства аграрної політики та продовольства проводить державну науково-технічну експертизу сортів задля отримання охоронних документів. Мінагро забезпечує цей процес як підписант міжнародної угоди охорони нових сортів. Наступний етап — визначення безпечності та продуктивності. Опісля він заноситься до державного реєстру, і споживачі-сільгоспвиробники за опублікованими описами результатів досліджень обирають собі на те замовлення, яке вони мають на внутрішньому та зовнішньому ринках.
Приміром, підприємець має знати: насіння соняшника — олійного чи кондитерського напрямку. Так само щодо зернових культур: сорти високобілкові чи з високим вмістом клейковини. Вибір здійснюється для певної природно-кліматичної зони.
Для об’єктивності досліджень інститут в усіх природно-кліматичних зонах має філії, які здійснюють експертизу сортів та гібридів у тих ґрунтово-кліматичних умовах, у яких ведуть аграрне виробництво сільгоспвиробники.
Досліджується стійкість до перезволоження, посухи, перепадів температур тощо, визначаються пластичність, урожайність, якісні показники.
Кожен виробник формує свою бізнес-програму, а сорт як першоджерело — основа успіху для отримання очікуваного результату. Тепер нема планової системи, що зобов’язувала сорти й напрямки. На вітчизняному ринку немає дефіциту насіння: є профіцит сортів, і є з чого вибрати для кожного виробника.
Транснаціональні насіннєві компанії вкладають великі інвестиції у створення нових сортів і гібридів: для нових ринків збуту щороку продукують новинки із високою продуктивністю. Без цього жодна селекція не обходиться, якщо вона не отримує реінвестування.
У Державному реєстрі сортів рослин 68 відсотків сортів і гібридів — іноземної селекції. Решта припадає на Українську академію аграрних наук, приватні наукові установи та власників сортів.
Дбаємо про об’єктивну оцінку сортів і гібридів. Вони проходять випробування на полях під номерами. Є відповідний алгоритм розрахунків на основі порівняння з умовним стандартом, який розраховується за попередні роки для відповідного ботанічного таксону. Чи вітчизняний, чи іноземної селекції — якщо сорт чи гібрид має відповідні показники — потрапляє до Державного реєстру.
Тут немає вибірковості: вітчизняні чи іноземні сорти та гібриди висіваються в однакових умовах, в однаковий час, на одній просторовій ділянці, за однаковими технологією та методикою. Таку ситуацію не можна назвати експансією, за ринкової економіки вітчизняні та іноземні селекціонери просувають свій товар в умовах конкуренції.
Сергій МЕЛЬНИК, директор Українського інституту експертизи сортів рослин, народний депутат другого демократичного скликання.
Фото надано автором.
