Вісім років тому простий сільський хлопець із Привільного Дубенського району Микола Синюк пережив справжній шок: лікарі констатували, що його травмовану ногу не вдасться врятувати і залишається єдиний вихід — ампутація.
Після операції Микола пережив депресію, але їй поклала край зустріч з відомим веслувальником — майстром спорту міжнародного класу, учасником Олімпійських ігор Леонідом Камлачуком із Дубна. Він розповів Миколі про киянку Аллу Лисенко, яка у 27 років залишилася без ніг (відрізало потягом), а в 43 роки стала параолімпійською чемпіонкою з академічного веслування, перед тим тричі перемігши на чемпіонатах світу.
Ось так відбулося своєрідне «сватання» Миколи Синюка з веслувальним спортом — через чемпіонку, яка стала для нього справжнім кумиром.
Відтак Миколі несподівано для самого себе теж захотілося довести, що й він здатен долати вершини: як життєві, так і спортивні.
Перші спроби на воді для початківця виявилися перспективними і водночас не вельми вдалими: тренер відразу запримітив переможний потенціал Миколи Синюка, але байдарка та каное, на яких він тренувався, нерідко перекидалися, й доводилося не лише приймати «холодний душ», а й одного разу рятуватися, вибираючись із глибини.
До честі Миколиного тренера Леоніда Камлачука, він усіляко намагався модернізувати човни, на яких займався його підопічний, — задля стійкості, впевненості, зручності. Відповідно з’явилися додаткові бічні поплавки, що убезпечували рух.
— Звичайно, наша матеріальна тренувальна база (для інвалідів) далека від ідеальної, — каже спортсмен, маючи на увазі наявні в Дубні вітчизняні байдарки та каное. — Та завдяки ось таким ентузіастам, як Леонід Камлачук, вона має ще досить пристойний вигляд. Втім, перемагати на світовому рівні на таких човнах доволі складно.
Одного разу тренер знайшов нестандартний вихід із ситуації. Тоді ми мали їхати на міжнародні змагання за кордон, і було домовлено, що команди з Польщі та Литви на турнірі позичать нам свої човни. Наші друзі, звичайно, вчинили досить щиро та гуманно, а ми взяли й перемогли їх на їхніх же човнах! Образ, звичайно, не було. Пораділи всі гуртом. Але проблема з сучасними модерними байдарками та каное для нас як була, так і залишається. Хотілося б, щоб її вирішили до наступної XV Параолімпіади у Ріо-де-Жанейро, в якій дуже мрію взяти участь...
Ці ігри для представників водних видів спорту заплановані на 2016 рік, а на шляху до них Микола Синюк уже зумів проявити себе: став чемпіоном області, призером першості України, 2012 року здобув звання чемпіона України, посів п’яте місце на чемпіонаті Європи в Загребі, став переможцем міжнародних змагань у Ковелі. Влітку нинішнього року в складі збірної України на чемпіонаті світу в Кореї з результатом майстра спорту посів почесне шосте місце серед 65 найсильніших веслувальників із 35 країн світу. У своєму рідному краї Микола — справжній герой, його визнали переможцем цьогорічного районного рейтингу громадської шани «Золотий колос» в номінації «Спортивна слава Дубенщини»...
А тим часом 25-річний спортсмен продовжує долати труднощі на шляху до майбутніх перемог, зокрема й життєвих. Господарює вдома разом з батьком, виконуючи усіляку посильну селянську роботу.
Щоб заробити, як сам каже, на хліб насущний, влаштувався на підприємство торговим агентом. Звичайно, з опорно-руховим вадами ця ноша давалася хлопцеві нелегко, але справлявся з нею не гірше від інших. Щоправда, цієї осені змушений був полишити торгову діяльність, щоб більше зосередитись на спорті. Тим паче, що Миколі прийшло запрошення виступати за збірну України.
Недавно він приїхав із Дніпропетровська, де відбувався тренувальний збір української команди, в якій Синюк приміряє нову «іпостась» — академічне веслування. З прицілом, звичайно, на найголовніші змагання планети та, можливо, навіть на світові рекорди. Бо, приміром, на 200-метрівці дубенський спортсмен «не дотягує» до рекорду світу лише три секунди.
— Це у веслуванні, тим паче, на короткій дистанції, — дуже багато, — каже Микола Синюк. — Але я їх здолаю. От побачите...
Рівненська область.
Микола Синюк на воді.
Фото з особистого альбому М. Синюка.
