Північний апеляційний господарський суд залишив у силі рішення Господарського суду міста Києва зобов’язати УПЦ, що зберігає церковно-канонічний зв’язок з московським патріархатом, звільнити ділянку на території Національного музею історії України шляхом знесення самочинно збудованої каплиці загальною площею 133,2 кв. м (площа по зовнішніх стінах 158 кв. м). 

Церкву-маф, яку звели з порушенням національного законодавства у буферній зоні Софії Київської, внесеної до списку ЮНЕСКО, поряд з фундаментами Десятинної церкви, першого кам’яного храму Русі, мають знести коштом релігійної громади. А також за її кошт привести територію у попередній стан. Земельну ділянку у центрі Києва площею 2,3225 га за адресою вул. Володимирська, 2 було передано Національному музею історії України у 1998 році. Заклад отримав державний акт на право постійного користування землею, що належить до категорії земель історико-культурного призначення. Ділянка входить до меж пам’ятки археології національного значення «Місто Володимира — дитинець стародавнього Києва з фундаментами Десятинної церкви, V—IX століття, ІХ—ХІІІ століття».

Як повідомляють у Північному апеляційному господарському суді, «було встановлено, що земельна ділянка, на якій відповідач (релігійна громада Десятинного храму Різдва Пресвятої Богородиці) здійснив будівництво каплиці, не надавалася йому у власність чи в користування. Крім того, у відповідача відсутні документи, які б посвідчували його право на земельну ділянку, а сама будівля споруджена без затвердженого проєкту та без отримання дозволів на будівництво, в експлуатацію у встановленому порядку не введена. За таких обставин вказаний об’єкт нерухомості, виходячи з аналізу матеріалів справи і положень ст. 376 Цивільного кодексу України, підпадає під поняття самочинного будівництва».

Будівництво каплиці, що спочатку складалася з трьох заблокованих кіосків по 20 кв. м кожний, знищило археологічний шар VIII—IX ст. Дозвіл на розміщення мафу на території музею надав у 2004 році тодішній його керівник Сергій Чайковський. У 2012-му московський патріархат отримав право власності на каплицю, але сама земельна ділянка залишалася у володінні музею. У 2021 році заклад подав позов з вимогою знести храм на його території.

«Спір у цій справі виник у зв’язку з порушенням права Національного музею історії України як єдиного законного користувача земельної ділянки протиправними діями релігійної громади Десятинного храму Різдва Пресвятої Богородиці, яка всупереч волі власника та землекористувача — Національного музею історії України — самовільно зайняла частину належної музею земельної ділянки та здійснила на ній самочинне будівництво нерухомого майна — каплиці», — підкреслюють у Північному апеляційному господарському суді. З повним текстом його постанови можна буде ознайомитися після опублікування в Єдиному державному реєстрі судових рішень за номером справи 910/9385/20.