«Аграрний комітет Верховної Ради схвалив у першому читанні законопроект № 9627 мого авторства, який кардинально спрощує процедуру зміни цільового призначення землі для економічного відновлення», — написав у Фейсбуці заступник голови Комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський.
Він — один з авторів проекту закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України для залучення інвестицій з метою швидкої відбудови України». За словами народного депутата, власник сільськогосподарської землі, який вирішив побудувати на ній промислове підприємство, змушений витрачати роки на дозволи. Адже щоб змінити цільове призначення землі, нині треба розробити й затвердити містобудівну документацію та із землеустрою. Якщо цей закон ухвалять, цільове призначення змінюватимуть за 1,5 місяця. І для цього потрібен буде один документ — позитивний висновок органу містобудування та архітектури місцевої ради.
«Цей документ — особливий вид містобудівних умов та обмежень. Він дозволить одразу починати проектування. Так ми позбавимо корупціонерів можливості гальмувати чи зупиняти процес», — зазначає Кисилевський.
Спрощена процедура стосуватиметься земель за межами населених пунктів, щодо яких ще не розроблена містобудівна документація. За винятком територій природоохоронного, історико-культурного, рекреаційного призначення тощо.
Такий підхід із середини 2022 року діє для релокованих підприємств, мультимодальних терміналів, портів на Дунаї, житла для вимушених переселенців, інженерно-комунікаційних мереж, об’єктів дорожньо-транспортної інфраструктури. Тепер законотворці хочуть розширити його дію на об’єкти промисловості та енергетики.
«В умовах війни та в період відбудови Україна не може собі дозволити годувати армію корупціонерів, які заробляють на дозволах. Люди, які хочуть створити робочі місця для своєї держави, мають бути в пріоритеті», — наголошує Дмитро Кисилевський. І зауважує, що ця ініціатива — один з елементів Плану розвитку переробної промисловості в Україні.
Спрощена процедура діятиме в період воєнного стану та п’ять років після його припинення. Це рішення допоможе залучати інвестиції для відновлення країни.
На червень 2023 року прямі збитки, яких завдала інфраструктурі України російська агресія, перевищили 150 мільярдів доларів, за інформацією Київської школи економіки. Втрати активів бізнесу оцінюють у 11,4 мільярда доларів. Від початку війни пошкоджено або зруйновано щонайменше 426 великих і середніх приватних підприємств та держкомпаній. Ця кількість може бути суттєво вищою, оскільки нині немає інформації про об’єкти на тимчасово окупованих територіях.