Про це йшлося під час засідання комітету. Документ розроблено та подано урядом на виконання Закону України «Про Національну програму інформатизації», який набрав чинності 1 березня нинішнього року.
Проект не лише передбачає затвердження завдань на найближчий час, такі як підвищення доступності широкосмугового доступу до Інтернету в сільській місцевості або розвиток мережі центрів надання адмінпослуг. Він визначає орієнтовних державних замовників, джерела та обсяги фінансування. У підсумку, сприятиме розширенню цифрових горизонтів, які покликані охопити всі населені пункти держави. Це створить у майбутньому підґрунтя для електронного голосування під час виборів.
Незважаючи на воєнний стан, у країні передбачають виділення коштів на цілком мирні справи. Так, Держгеокадастру запланували скерувати з держбюджету 4 млн 426 тис. грн на забезпечення безперебійного функціонування системи електронного документообігу, ще 2 млн 62 тис. грн збираються надати ДЗК на забезпечення захищеного доступу до Інтернету та надання електронних публічних послуг громадянам.
Для Мінагрополітики планують 5 млн на заходи щодо забезпечення функціонування Державного аграрного реєстру.
Не забули на засіданні під головуванням очільника Комітету Верховної Ради з питань цифрової трансформації Михайла Крячка (на знімку) і про фінансування цифрових складових навчального процесу.
Так, народні депутати підтримали пропозиції парламентського Комітету з питань освіти, науки та інновацій щодо виділення грошей МОН: у межах передбачених видатків держбюджету 900 тис. грн на технічну підтримку, супровід та модернізацію системи автоматизації роботи інклюзивно-ресурсних центрів. Ще 4 млн 120 тис. грн — на модернізацію програмного забезпечення Єдиної державної електронної бази з питань освіти та 8 млн 500 тис. — на осучаснення її апаратного забезпечення. А 27 млн 500 тис. грн — спрямувати на запровадження цифрових рішень оцінювання навчальних досягнень, зокрема у дистанційному форматі.
Серед важливих питань, розглянутих комітетом, — законопроект «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо впорядкування процедури надання статусів (їх категорій) ветеранам», реєстраційний № 9637. Документ можна вважати справді об’єднавчим, адже його ініціаторами виступили одразу 58 народних депутатів. Зокрема: Руслан Стефанчук, Єгор Чернєв, Галина Третьякова, Давид Арахамія, Олександр Корнієнко, Олег Кулініч, Михайло Цимбалюк, Тарас Батенко, Роксолана Підласа, Юлія Тимошенко та інші.
Проект покликаний спростити процедуру набуття статусу учасника бойових дій на основі інформаційних обмінів між різними реєстрами. А також запровадження окремого статусу Захисника та Захисниці України для осіб, які обстоюють суверенітет та територіальну цілісність сьогодні, визначення категорій Захисників та Захисниць України згідно з умовами проходження служби.
На комітеті наголосили на необхідності запропонованих змін. Адже це значно спростить процедуру отримання відповідного статусу практично без залучення військовослужбовця, а на основі інформаційних обмінів між
Єдиним державним реєстром військовослужбовців та Єдиним держаним реєстром ветеранів війни.
До речі
Цифровізація — у пріоритеті
У проекті Держбюджету-2024 на цифровізацію враховано видатки у сумі 2 549,3 млн грн (збільшено на 2 106,8 млн грн, або у 6 разів до 2023 року), зокрема на:
— підтримку інноваційних проектів для забезпечення потреб сектору безпеки та оборони (BRAVE 1) — 1 500 млн грн;
— розширення функціональних спроможностей Єдиного державного веб-порталу електронних послуг «Дія» — 438,7 млн;
— реалізацію Національної програми інформатизації — 300 млн;
— розвиток, адміністрування і забезпечення функціонування державних електронних інформаційних ресурсів — 168,1 млн;
— створення та впровадження нового українського застосунку «Мрія», який допоможе отримати рівний доступ українських учнів та учениць, батьків, вчителів до знань з будь-якого куточка світу — 142,5 млн грн.
Підготував Валерій ДРУЖЕНКО.
Під час засідання комітету
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
