Хто має приготувати шкільний обід? Як доставити його у школу? Скільки він коштуватиме? Ці та багато інших питань стали предметом обговорення на регіональному форумі, присвяченому реалізації стратегії реформи шкільного харчування, який відбувся на Хмельниччині. 

Участь у дискусії взяли очільник Хмельницької ОВА Сергій Тюрін, керівник офісу реформи системи харчування Орест Степаняк, представники Міністерства освіти і науки України, координатори впровадження стратегії реформи шкільного харчування, а також представники профільних підрозділів ОВА, територіальних громад та освітяни області.

— Від такої масштабної дискусії ми сподіваємось отримати методичні рекомендації, дізнатись про досвід та різні варіанти впровадження цієї програми в закладах освіти. У результаті маємо отримати нову якість і смак здорового харчування дітей, — висловив сподівання Сергій Тюрін.

Відповідаючи на ці запити, голова правління Національної асоціації громадського харчування Орест Степаняк представив стратегію, яка розрахована на 2023—2027 роки, детально розповів про її суть та шляхи реалізації.

Зупинився на трьох технологічних моделях, які дадуть можливість громадам працювати ефективно.

Перша модель передбачає, що їжу готуватимуть просто в школі. Друга — це так звана «опорна кухня», коли в одній школі готується їжа для кількох навчальних закладів. А можливий і такий варіант, як фабрика-кухня, на якій готуватиметься їжа для великої кількості дітей, і потім вона доставлятиметься в різні начальні заклади.

Як розповів заступник начальника ОВА Володимир Юр’єв, упродовж двох минулих років на Хмельниччині активно працювали над реформою шкільного харчування. За цей час область освоїла чотири мільйони гривень державної субвенції. Майже один мільйон гривень було виділено з обласного бюджету для впровадження нової системи. Однак повномасштабне вторгнення ворога значно уповільнило реалізацію багатьох запланованих заходів.

І все-таки у багатьох громадах вдалось чимало зробити. Прикладом може служити Старокостянтинівська громада. Там освітянам у співпраці з місцевою владою вдалось реалізувала сучасні ідеї харчування у закладах освіти, а саме впровадження кейтерингу у школах. Тепер система діє так, що виробництво із приготування їжі працює за межами навчального закладу. А дітям доставляють готові обіди. Її переваги особливо помітні у сільських школах.

Приміром, із початком нового навчального року так харчуються вихованці Поповецького навчально-виховномого комплексу. Тепер вони можуть обирати сніданки за меню і вчасно отримувати гарячі та смачні страви.

У Старокостянтинівській громаді дев’ятнадцять закладів загальної середньої освіти розташовуються у селах. У шістнадцяти з них навчаються від 40 до 100 учнів. Організувати в них сучасні харчоблоки, залучити в кожен професійних фахівців практично неможливо. Тож на виручку приходить модель кейтерингу.

Її впровадження непросте, адже потрібно продумати логістику, врахувати думку та смаки дітей та їхніх батьків, а головне — знайти відповідального постачальника послуг. Та у громаді вже розробили певний алгоритм дій, проводять тендери, проклали транспортні маршрути доставки страв.

Не тільки цей досвід став цікавим для учасників форуму. Вони разом з експертами познайомились також із досвідом створення кулінарного хабу на базі Хмельницького центру професійно-технічної освіти сфери послуг. Там навчають фахівців, які будуть готові до проведення реформи, ведуть підготовку і перекваліфікацію кухарів тощо.

Кожна громада обиратиме свій шлях. Але стратегія у всіх залишається одна — у дітей має бути смачна, корисна і здорова їжа.

Хмельницький.