Ці країни, всупереч рішенню Єврокомісії, фактично відмовилися зняти з 16 вересня заборону на імпорт з України пшениці, кукурудзи, ріпаку та соняшнику, запровадивши односторонні обмеження. До того ж Польща не бажає бачити на своєму ринку ще й пшеничне борошно, висівки та макуху українського походження. А Угорщина розширила список аж до 25 позицій: там під ембарго також потрапили ячмінь, жито, соняшникова, ріпакова і гірчична олії, цукор, овочі, хрусткий хліб, мед, яйця, яловичина, свинина, баранина, вина та виноградне сусло тощо.

Як зазначила перший віце-прем’єр — міністр економіки Юлія Свириденко, «для нас принципово важливим є довести, що окремі держави-члени не можуть забороняти імпорт українських товарів. Тому ми подаємо проти них позови в СОТ.

Водночас ми сподіваємося, що ці держави знімуть свої обмеження і нам не доведеться довго з’ясовувати стосунки в судах. Нам потрібна солідарність із ними і захист інтересів фермерів. Розпочаті нами кроки і тиск Єврокомісії та інших держав-членів дадуть змогу відновити нормальну торгівлю між Україною та сусідніми державами, а також показати солідарність між нами».

Адже, за її словами, в результаті односторонньої заборони на імпорт української агрородукції з боку Польщі, Словаччини та Угорщини вітчизняні екс-портери вже зазнали та продовжують зазнавати значних збитків через простої, додаткові витрати та неможливість виконання зовнішньоекономічних угод. Україна, йдеться у повідомленні відділу зв’язків з громадськістю та засобами масової інформації Мінекономіки, «вбачає в цьому порушення трьома країнами ЄС своїх міжнародних зобов’язань. Також українська сторона вважає, що односторонні дії країн—членів ЄС у сфері торгівлі неприйнятні й усі країни—члени блоку мають координувати та узгоджувати торговельну політику, оскільки вона належить до виняткової компетенції ЄС».

Нагадаємо, Європейська комісія ухвалила рішення не продовжувати обмеження на імпорт до Польщі, Угорщини, Румунії, Словаччини і Болгарії вирощених на наших ланах пшениці, кукурудзи, насіння ріпаку та соняшнику, яке діяло до 15 вересня. Україна, в свою чергу, забезпечує ефективний контроль за поставками цих чотирьох груп товарів до ЄС. Але представлений Києвом план дій, відповідно до якого, передає «Укрінформ» з посиланням на інформацію польського агентства РАР, Міністерство економіки мало б самостійно приймати рішення щодо надання дозволів на експорт збіжжя до Євросоюзу, лише консультуючись із країнами ЄС та Єврокомісією, підтримали не всі зацікавлені сторони. Стверджується, що Польща, Угорщина і Словаччина відмовляються від подальших переговорів у межах координаційної платформи (де також представлені Україна, Болгарія, Румунія та Єврокомісія) — «з огляду на обережність, а також факт, що Україна могла б використати інформацію, яка передається в межах Координаційної платформи, проти трьох країн в арбітражі СОТ».

Водночас, за словами міністра сільського господарства і розвитку сільських територій Словаччини Йозефа Біреша, за-пропонована Україною на засіданні координаційної ради при Європейській Комісії система контролю експорту потребує тестування на ефективність, чи справді вона гарантуватиме недопущення безконтрольного імпорту.

«Поставимо всю логістику на контроль. На це піде загалом місяць, можливо, два. Адже взаємне підтвердження та ухвалення кожного рішення потребує від п’яти днів до місяця. Усі імпортери, котрі одержать ліцензію від української сторони, — наголошує Йозеф Біреш у відеокоментарі на сайті Єврокомісії, — повинні отримати підтвердження і від словацької».

Тим часом попри загрозу обстрілів з боку рф торговельного флоту Україна усіляко намагається повернутися до експорту агропродукції морем. Як повідомив віце-прем’єр з відновлення України — міністр у справах громад, територій та інфраструктури Олександр Кубраков, Resilient Africa із трьома тисячами тонн пшениці вийшов із порту «Чорноморськ» та рухається в напрямку Босфору. Це перший із двох балкерів, які зайшли до цієї гавані минулого тижня встановленим ВМС ЗСУ тимчасовим коридором для цивільних суден. Другий перебуває в порту під завантаженням українською пшеницею для Єгипту.

До речі

Гранти розширять експортні можливості

Питання розбудови експортних маршрутів — у центрі уваги Комітету Верховної Ради з питань аграрної та земельної політики. Так, підготовлений до другого читання законопроект щодо державної підтримки сільського господарства та експорту агропродукції під час воєнного стану (реєстр. № 8025) чекає на розгляд у сесійній залі. Спрямований, зокрема, на покращення аграрної логістики документ серед іншого передбачає залучення грантів у розширення рухомого складу — для придбання причепів, контейнерів та зерновозів вітчизняного виробництва. А також погашення частини відсотків та кредитних коштів для будівництва або реконструкції експортної інфраструктури. 

За словами народного депутата Сергія Лабазюка, «це один із небагатьох законопроектів, який може бути ефективно реалізовано до кінця року, щоб залучити донорські кошти для підтримки експортної можливості нашої країни — перевалочних пунктів, переробки тощо. Державних коштів тут, у принципі, не передбачається, це винятково донорські кошти».

Підготувала Галина КВІТКА.