Не секрет, що чимало проектів резолюцій, які розглядали на засіданні, буде винесено на обговорення сесії ПАРЄ, яка відбудеться вже в жовтні. «Голос України» попросив Марію Мезенцеву розповісти про перебіг засідання цього Комітету ПАРЄ:
— Ми намагаємося робити так, щоб у порядку денному кожного засідання розглядалися наші питання. Ми обговорили дуже багато проектів резолюцій, які готуються від нашого Комітету до сесії ПАРЄ в жовтні. Деякі потребують доопрацювання. Наприклад, дуже цікавим для нас є проект резолюції, що стосується протидії насильству. Конкретно файл називається «Протидія насильству проти жінок з інвалідністю». У нас багато людей, які отримали цей статус уже після повномасштабної агресії. Тож ми говорили про те, що може бути й окрема резолюція, яка стосуватиметься запобіганню та протидії насильству проти жінок з інвалідністю в Україні. Під час обговорення наші колежанки запропонували створити «гарячі лінії» для боротьби з цим явищем. Однак уряд Данії у співпраці з кількома громадськими організаціями та міністерствами уже створив у нас лінію психологічної допомоги. Це свідчить про те, що боротьба з тими викликами, які ми обговорюємо, вже частково реалізується на практиці, і за цим цікаво спостерігати.
Крім того, разом з ООН ми вже відкрили центри підтримки жертв насильства. Там можна і зареєструвати такі злочини росіян, і отримати юридичну підтримку, і провести це так, щоб воно лягало в Реєстр збитків. Адже насилля — це теж воєнний злочин, жертви якого можуть претендувати на компенсацію саме через Реєстр збитків, який був створений у рамках Ради Європи.
До речі, на полях засідання Комітету ми дізналися, що вже 44 країни приєдналися до цього Реєстру, останньою участь у ньому ратифікувала Албанія.
Також ми говорили про жінок в економіці, це буде окрема резолюція під назвою «Жінки в економіці, зайнятість, підприємництво, гендерне бюджетування». Це те, що максимально стосується України. Адже майже 5,3 мільйона українців виїхали за кордон. З них левова частка — це жінки, які дуже активні економічно. Здебільшого вони мають кілька вищих освіт, володіють кількома іноземними мовами. Ці жінки долучилися до ринку праці інших країн. На засіданні я навела такий приклад: Польща прийняла найбільше українців — з 5,3 мільйона в цій країні оселилися понад мільйон переміщених осіб. Так ось сума, яку уряд Польщі витратив на утримання українців за останніх 18 місяців, є меншою, ніж сума податків, які заплатили українці за цей час до польського бюджету. Цей факт свідчить про те, що українки за кордоном стають важливою частиною економіки країн. Звісно, ми будемо доповнювати проект резолюції правками, аби підсилити саме нашу тему у цьому документі.
Також ми з колегами обговорювали подолання дискримінації літніх людей. Наша колежанка з Австрії, яка є репортеркою щодо цього файлу, жалілася на те, що вона спостерігає тенденцію, коли жінок літнього віку (можемо дискутувати, яким є літній вік) менш охоче працевлаштовують, ніж чоловіків. Я розповіла, що у нас в рамках Міністерства економіки перезапустили роботу обласних центрів зайнятості. Це абсолютно новий підхід. Кожному апліканту надається фахова допомога і навіть можливість отримати і потім працевлаштуватися за новою спеціальністю.
Це може бути, наприклад, гуманітарне розмінування, яке можна опанувати за півтора місяця, або ж інші спеціальності.
Насамкінець хочу підняти таку тему, як боротьба з расизмом, а також з дискримінацією за національною ознакою. Наш Комітет неодноразово реагував на випади путіна стосовно нашого Президента. Зрозуміло, про які антисемітські висловлювання йдеться. Гадаю, це була важлива реакція. Пишаюся, що моя колежанка, яка відповідає за цей напрям, публічно відреагувала на такі заяви. Крім того, у Комітеті ми продовжуємо роботу, яка стосується проблеми депортованих дітей та військовополонених.
Окремо хочу розповісти про наступну конференцію «За демократію», що відбудеться 6—8 листопада. Це всесвітній форум, що збирається у Страсбурзі. На ньому обов’язково буде присутня делегація від нашого парламенту. Ми дуже хочемо показати у динаміці формулу «Демократія = Мир?». Спочатку ми говоритимемо про Перемогу, і саме це для нас буде справедливістю. Також дискутуватимемо про те, як має працювати демо-кратія в умовах війни. Для нас буде важливим показати, як у цей час працює парламент. Багато колег досі нас запитують, чи спроможні ми взагалі працювати? Хоча ми нині ухвалюємо більше законів, ніж французький, німецький чи британський парламенти. Ми хочемо презентувати дослідження, проведене разом з USAID РАДА, як парламент голосував у ці місяці, якою була явка депутатів, яким законам надавався пріоритет. Це буде винятковий кейс про діючий парламент під час війни.
На знімку: під час засідання Комітету президент ПАРЄ Тіні Кокс, Марія Мезенцева та представниця секретаріату ПАРЄ Пенелопа Дену.
Фото надано Марією Мезенцевою.
