Як зауважила голова Комітету з питань бюджету Роксолана Підласа (на знімку внизу), основним пріоритетом проекту Держбюджету на 2024 рік залишається безпека і оборона. На оборону закладено 1692,6 мільярда гривень, що становить 21,6 відсотка ВВП. Передбачено також видатки на оборонно-промисловий комплекс у сумі 55,8 мільярда гривень — на виробництво зброї в Україні.

Значно збільшуються видатки на підтримку ветеранів: на реалізацію програм та заходів ветеранської політики передбачено 13,6 млрд грн, що вдвічі більше, ніж було закладено цьогоріч.

Підтримка надаватиметься через такі основні інструменти: здійснення всіх видів реабілітації та професійної адаптації — 2,6 млрд грн (вп’ятеро більше, ніж цього року), впровадження інституту помічника ветерана — 3,8 млрд грн, забезпечення житлом — 5,78 млрд грн.

Загалом зростають і видатки на соціальний захист:

- для громадян, які потрапили у складні життєві обставини, передбачено надання різних видів допомог на суму 88,7 млрд грн;

- на виплату житлових субсидій та пільг громадянам на оплату житловокомунальних послуг — 49,9 млрд грн (на 12 млрд грн більше, ніж у 2023 році);

- соціальний захист осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю — 5,9 млрд грн (на 2,4 млрд грн більше, ніж у 2023 році);

- для Пенсійного фонду (покриття дефіциту пенсій, які платить держава) — 271,9 млрд гривень.

Водночас для підтримки бізнесу за різними програмами закладено майже 30 млрд грн.

«Проект Державного бюджету має чіткі пріоритети — оборона країни й економіка для Перемоги, тому у цьогорічному бюджеті майже не передбачено капітальні видатки та видатки на будівництво (зокрема, державного дорожнього фонду, державного фонду регіонального розвитку, для реалізації державних інвестиційних проектів тощо), що напряму не пов’язані із визначеними пріоритетами. Для проведення непередбачуваних видатків закладено резервний фонд у сумі 44,8 млрд грн», — повідомила Роксолана Підласа, додавши, що в проекті збережено здійснення заходів із відновлення країни з фонду ліквідації наслідків збройної агресії за рахунок коштів, конфіскованих у російських фізичних та юридичних осіб на території України.

«Серед іншого, продовжуватиметься за сприяння ЄС здійснення заходів з відновлення інфраструктури за програмою «Підтримка швидкого відновлення України» в обсязі 3,2 млрд гривень», — зауважила вона.

Дефіцит закладено на рівні 1,6 трлн грн, це майже 20,4% прогнозного ВВП. За словами голови комітету, уряд профінансує дефіцит бюджету через розміщення облігацій внутрішніх державних позик (на 421,6 млрд грн) та зовнішніх запозичень (1,77 трлн грн). Загалом у 2024 році Україна потребуватиме майже 43 млрд доларів зовнішнього фінансування (гранти та кредити), додала депутат.

Представлення проекту кошторису не потребує голосування у сесійній залі, депутати беруть його до відома, після чого матимуть 10 днів на подання своїх пропозиції і поправок. Потім ці пропозиції будуть заведені в проект бюджету. Голосування в першому читанні, за словами першого заступника голови Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослава Железняка, має відбутися до 20 жовтня.

Проект головного фінансового документа країни в парламенті представляв міністр фінансів Сергій Марченко. Водночас, як зауважила співголова фракції «ЄС» Ірина Геращенко, вперше під час представлення державного бюджету у Верховній Раді не було Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля.

Загалом «ЄС» висловила до проекту низку серйозних зауважень і навіть зажадали поставити на голосування їхню пропозицію про відхилення проекту кошторису. Проте така пропозиція набрала лише 44 голоси «за».

Водночас Верховна Рада конституційною більшістю (302 «за») ухвалила в першому читанні законопроект «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» щодо фінансового забезпечення сектору безпеки і оборони та вирішення першочергових питань» (№ 10038), яким передбачено виділення додаткових 328,5 млрд грн на оборону в цьому році.

Під час засідання.

Підтримку у першому читанні також дістав і законопроект «Про внесення змін до розділу VI Бюджетного кодексу України щодо забезпечення підтримки обороноздатності держави та розвитку оборонно-промислового комплексу України» (№ 10037), який передбачає перерозподіл «військового ПДФО» в держбюджет, а також зарахування в загальний фонд держбюджету коштів дорожнього фонду. Представляв документ у парламенті колишній народний депутат, а нині заступник Головнокомандувача ЗСУ Михайло Забродський.

Верховна Рада також повторно з пропозиціями Президента розглянула проект закону «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану» (№ 9534). Підтримавши пропозиції глави держави, народні депутати проголосували за відкритість реєстрів електронних декларацій депутатів, міністрів і чиновників («за» — 341).

Нині проект передбачає відновлення декларацій не тільки за поточний рік, а й за всі попередні роки, відновлення спецперевірок. Водночас, для людей, які беруть участь у бойових діях, передбачено 90 днів для подання е-декларації після повернення до пункту постійної дислокації або закінчення бойових дії.

Крім того, народні депутати ухвалили проект постанови про відкликання народного депутата Нестора Шуфрича з посади голови Комітету з питань свободи слова. Виконуватиме обов’язки голови комітету поки що його заступник Євген Брагар («СН»).

Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.