Про військові традиції вітчизняних мілітарних формувань, хоробрість, з якою наші герої виборювали право народу бути самим собою та захищали цивілізований світ, розповідає банерна виставка «Воїни. Історія українського війська», присвячена Дню захисників та захисниць України і Покрові Пресвятої Богородиці. Відкрилася експозиція у вестибюлі метро «Золоті ворота». Її організатори — Центр досліджень воєнної історії Збройних Сил України і ПК «Київський метрополітен» — наголошують, що головною метою проєкту є відновлення історичної пам’яті суспільства та демонстрація зв’язку поколінь борців за свою державу. Виставка покликана наочно ознайомити відвідувачів з історією становлення українського воїнства, особливостями зброї та одностроїв, які були характерними для різних епох та мілітарних формацій.

Як зазначають організатори виставки, історія нашого війська сягає часів давньої Русі. З тої доби образ воїна посів достойне місце у суспільній свідомості і мав глибоке пошанування в українській народній традиції.

Давньоруські воїни стояли на захисті українських земель і воювали з Візантійською імперією, Хозарським каганатом, степовими кочівниками. Воїни з наших теренів були одними з найбоєздатніших у війську Великого князівства Литовського. У 1410 році у битві під Грюнвальдом брала участь, як писав тогочасний хроніст, і корогва «Землі Литовської, яка мала на знамені жовтого лева, що сходить немов би на скелю на лазуровому тлі». А до війська князя Вітовта входили підрозділи з литовських, жамойтських і руських країв — Києва, Поділля, Стародуба, Луцька, Володимира, Кременця, Берестя, Смоленська.

Українські воїни не раз у боях перемагали московію. Одна з найвидатніших битв, де війська московського князя були повністю розбиті, відбулася у 1514 році під Оршею. Армією союзників, що протистояли агресивному північному сусіду, який висував територіальні претензії, командував 54-літній волинський князь і великий гетьман литовський Костянтин Острозький. Втрати московитів під Оршею сягали 30 тисяч вояків, а їхній полководець челяднін та ще вісім воєвод, 37 бояр і півтори тисячі дворян потрапили у полон. У 1618-му успішно ходив на москву і гетьман Петро Сагайдачний.

Ще одна славна сторінка в історії українського війська — перемога гетьмана Івана Виговського над 100-тисячною царською армією під Конотопом у 1659 році. Ця битва стала ключовим епізодом московсько-української війни 1658—1659 років.

«Цвіт московської кінноти, що відбув щасливі походи 1654 і 1655 років, загинув за один день, і вже ніколи після того цар московський не був у змозі вивести в поле такого блискучого війська. У жалібній одежі вийшов цар олексій михайлович до народу й жах охопив москву. Удар був тим важчий, що був несподіваним; та ще після таких блискучих успіхів!.. А зараз трубецький, на якого було найбільше надій, «чоловік благоговійний і витончений, у воїнстві щасливий і недругам страшний», погубив таке величезне військо! Після взяття стількох міст, після взяття столиці литовської царське місто затремтіло за власну безпеку: у серпні за государевим указом люди всіх чинів поспішали на земляні роботи для зміцнення москви. Сам цар з боярами часто був присутній при роботах; навколишні жителі з родинами, пожитками наповнювали москву, і ходила чутка, що государ від’їжджає за волгу, за ярославль», — писав про тогочасні події історик Соловйов. Козаки гнали ворогів до самого московського кордону. Переможені втратили артилерію, обоз, скарбницю, бойові знамена.

Є в експозиції і матеріали, присвячені армії УНР, Карпатській Січі, УПА. «Нинішній спротив українців ворожій навалі, звитяга, мужність і жертовність, із якою вони боронять рідну землю, лише підтвердили спадкоємність воїнства всіх поколінь. Сьогодні тисячі захисників і захисниць України, як колись їхні звитяжні предки, стали до бою і дають гідну відсіч російському агресору», — наголошують організатори виставки. Відвідати її можна до 27 вересня.

Фото Георгія ЛУК’ЯНЧУКА.