COSAC — це Конференція Комітетів з європейських справ країн-членів Європейського Союзу та з європейської інтеграції країн-партнерів та країн-кандидатів на вступ до ЄС. Цього разу зустріч відбувалася в Іспанії, оскільки саме ця країна нині головує в Європейські Раді. Як повідомила голова Комітету з питань інтеграції України до ЄС Іванна Климпуш-Цинцадзе, яка взяла участь у роботі засідання, однією з головних дискусій у Мадриді стала безпекова ситуація в Україні та її майбутнє в Європі.
Як саме формується порядок денний зустрічей у такому форматі та наскільки нині відчутна присутність у ньому нашої країни? З таким запитанням «Голос України» звернувся до пані Іванни.
— Це формується у рамках головування. Зустрічі COSAC — це парламентська платформа будь-якого головування в Європейській Раді. Нині головує Іспанія. І вони ще за шведського головування мали намір цю першу зустріч голів комітетів, бо потім буде зустріч самих комітеті, провести саме з окремим акцентом на Україні. І я їм дуже вдячна за те, що вони справді зробили окрему сесію. З трьох одна була виключно про теперішню безпекову ситуацію і про майбутнє України в Європі. Це саме ті речі, які для нас є принциповими. Власне, і в рамках самого іспанського головування Мадрид одним із пріоритетів теж визначив для себе допомогу Україні. Така позиція була відображена безпосередньо і в цьому заході.
— Нині багато говорять про те, що європейці починають стомлюватися від війни в Україні. Чи помітили ви такі тенденції під час зустрічей у Мадриді? Чи позначається «втома» від війни на настроях європейських колег?
— Я для себе обрала акценти саме закликати колег і аргументувати, чому неприпустимо втомлюватися від війни. Чому неприпустимо забувати про неї чи щоб вона сходила з перших пріоритетів їхнього порядку денного. Не скажу, що це було загальним настроєм на зустрічі в Іспанії, але є таке відчуття, що ми досягли певного рівня допомоги. І нині принципово необхідно його підвищити. І ось ця нагальність допомоги Україні вона, на жаль, зникає.
І тому нам потрібно повернути її на порядок денний наших партнерів. Я вам скажу, що в обговоренні безумовно 90+ відсотків країн дуже чітко говорили про необхідність допомоги, про необхідність надання додаткових військових спроможностей, про закриття дірок у санкційній політиці, про подальшу фінансову підтримку, про реконструкцію тощо. Але були представники країн (їхня позиція, можливо, навіть не є позицією країн, які вони представляють), котрі говорили про необхідність перемир’я, про необхідність перемовин під соусом дуже правильної стурбованості стосовно того, що гинуть люди. Відповідь на цей виклик і трагедії вони бачать у тому, щоб сідати за стіл перемовин уже зараз. І мені довелося брати ще раз слово і досить жорстко реагувати на ці пропозиції щодо перемовин з гітлером ХХІ століття, який точно не хоче справедливого миру чи миру відповідно до міжнародного права, а хоче капітуляції всієї України і хоче далі руйнувати залишки міжнародного права.
— Він хоче також, щоб Україна залишалася позаблоковою, щоб Україна не входила до складу ЄС. А от такі настрої не з’явилися, часом, особливо напередодні рішень щодо початку перемовин про кандидатство України в Євросоюзі, на які ми очікуємо вже до кінця року?
— На сьогодні є все-таки політична більшість, яка точно має політичну волю — за умови, що будуть позитивні оцінки, за умови, що Україна виконала свою домашню роботу і буде позитивна рекомендація Європейської комісії,
— надати Україні рішення про відкриття перемовин уже в грудні цього року. Щоправда, від наших угорських колег прозвучала теза, так дуже дипломатично це було сказано, але, по суті, означало, що Угорщина може не підтримати рішення про відкриття перемовин, якщо Україна не повернеться до законів 2015 року щодо мови і меншин.
— І вони справді можуть заблокувати?
— Будь-яка країна може заблокувати таке рішення. Ми маємо це розуміти. Це консенсусне рішення. І думка однієї країни, на жаль, може бути вирішальною. Це фактично таке право вето. Але, думаю, що тут ідеться і про внутрішню дискусію між угорцями і країнами Європейського Союзу та безпосередньо європейськими інституціями, і про певний шантаж у цьому ключі з боку Угорщини теж. Це дві речі, які пересікаються: угорська політика стосовно України й угорська політика внутрішня, яка порушує стандарти Європейського Союзу, і відповідно на Угорщину накладаються певні обмеження. І це спосіб домогтися зняття цих обмежень за «послугу» не блокувати рішення по Україні.
— Ви також мали зустрічі з головами обох палат парламенту Іспанії. Які у вас залишилися враження?
— Це на сьогодні єдині призначені посадовці в новообраному парламенті Іспанії. Дочасні вибори відбулися 23 липня, і нині ще не сформовано новий уряд, не сформовано нову коаліцію, не сформовано комітети, не обрано голів комітетів. Тому це було важливо. Палати очолюють представники двох різних політичних сил. Голова Конгресу депутатів Франческа Арменголь Сосіас — представниця Соціалістичної партії. Голова Сенату Педро Роллан
— представник Народної партії. І важливо, що і перша, і другий з готовністю та розумінням говорили про те, що в рамках повноважень їхніх палат політично вони максимально будуть підтримувати Україну. Я думаю, таким важливим враженням від зустрічей в Іспанії, зокрема з цими політиками, є те, що для них також багато в чому війна сприймається через їхні особисті відчуття, знайомства з різними українцями, які знайшли прихисток в
Іспанії, або іспанцями, які одружені з українцями, українками. І ось цей особистий досвід, ось ця особиста прив’язка для них є такою людською лінзою, через яку вони дивляться на необхідність підтримувати Україну. І тому я наголошувала на тому, щоб вони скористалися можливістю і запрошенням приїхати до України. І максимально поглибити своє розуміння і знання того, що тут відбувається.
Розмовляла Наталя ФІЛІПЧУК.
Фото зі сторінки Іванни Климпуш-Цинцадзе у Фейсбуці.