Комітет Верховної Ради з питань цифрової трансформації підтримав необхідність виділення коштів Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку, задля забезпечення мінімальної потреби для ефективного функціонування у 2024 році. Голова НКЕК Олександр Животовський окреслив болючі питання кошторису на наступний рік.
За його словами, передусім, це якість зв’язку. Ми всі чуємо і всі відчуваємо, що вона погіршилася. А на наступний рік на фінансування моніторингу цієї якості планується навіть менше, ніж в тому році.
— Друга проблема, — зазначив Олександр Животовський під час виступу на засіданні комітету, — зима на носі. Ми повинні пересвідчитися в тому, що мережі витримають блекаути — на виконання указу Президента щодо забезпечення впродовж трьох днів автономності роботи мобільних операторів. У цьому департаменті працюють лише двадцять осіб. Директор, наприклад, отримує там 30 тисяч гривень — такий порядок зарплат. А треба проінспектувати двадцять областей для трьох мобільних операторів. Поки що перевірили вісім, за одним чи двома винятками ніде немає повного виконання. Щоби продовжувати ці перевірки, треба людям платити. Інакше не впевнений, що ті двадцять пропрацюють до кінця цього чи наступного року. Люди йдуть...
— І третій приклад, — наголосив Олександр Животовський, — завдяки вашому комітету було розроблено і прийнято Закон «Про електронні комунікації» (набрав чинності з 1 січня 2022 р.) і «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку» (набрав чинності з 13 лютого 2022 р.). Тепер ми стали членом BEREC, це Body of European Regulators for Electronic Communications (місія BEREC полягає в наданні допомоги Європейській комісії та національним регуляторним органам у впровадженні телекомунікаційних правил ЄС). Авансом перед вступом України в ЄС нас прийняли до Асоціації європейських регуляторів, тож треба платити членські внески. Ми апелюємо, що війна, нам відказують: розуміємо, але це лише 10 тисяч євро. А відповідно до закону, регулятор повинен бути фінансово незалежним...
Тобто спонсори, представники бізнесу, інші зацікавлені особи заплатити не можуть.
— З 400 мільйонів гривень нам планується видати 100 мільйонів. Щоб хоч якось прожити наступний рік, не втратити людей і виконувати свої функції, просимо принаймні 240 мільйонів на забезпечення діяльності органу.
Розуміємо, що війна, грошей ні в кого немає, але ми в тій ситуації, коли організм уже споживає м’язи для того, щоб забезпечити будь-яке виконання наших функцій, — підсумував свій виступ голова Нацкомісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій.
Очільник парламентського Комітету з питань цифрової трансформації Михайло Крячко (на знімку) в свою чергу зазначив: «Виходячи з тих завдань, які ставляться на наступний рік щодо якості зв’язку, перевірок, розумію: це негайне питання треба вирішувати».
Як свідчить протокол засідання, пропозицію виділити Національному регулятору необхідні кошти та звернутися з відповідним листом від комітету до Міністерства фінансів підтримали народні депутати Михайло Крячко, Кіра Рудик, Сергій Штепа, Вікторія Подгорна, Антон Швачко, Сергій Ларін. Народний депутат Володимир Ар’єв утримався.
Нагадаємо, введене в дію указом Президента рішення Ради національної безпеки і оборони України від 26 листопада 2022 р. «Про забезпечення електронними комунікаційними послугами в умовах воєнного стану» зобов’язує постачальників «електронних комунікаційних мереж та/або послуг... забезпечити надання електронних комунікаційних послуг з дотриманням установлених показників якості для переліку об’єктів, визначених відповідним розпорядженням Національного центру оперативно-технічного управління мережами телекомунікацій, з урахуванням можливої відсутності електроживлення на таких об’єктах щонайменше протягом трьох діб».
Підготував Валерій ДРУЖЕНКО.
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.