Верховна Рада України звернулася до міжнародних організацій, парламентських асамблей, урядів та парламентів іноземних держав у зв’язку з проведенням російською федерацією незаконних виборів на тимчасово окупованих територіях Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей України, Автономної Республіки Крим та міста Севастополя. Відповідну постанову № 10054 народні депутати включили в четвер до порядку денного і проголосували за неї 307-ма голосами.
«Країна-агресор вкотре порушила положення ключових документів, які створюють підґрунтя сучасної системи міжнародних відносин — Статуту Організації Об’єднаних Націй, Декларації про принципи міжнародного права, Женевської Конвенції про захист цивільного населення під час війни, Заключного акта Наради з безпеки та співробітництва в Європі (Гельсінський акт) та інших міжнародних документів», — йдеться у тексті Звернення. Народні депутати зауважують: свідомо ігноруючи норми і принципи міжнародного права, взяті на себе правові зобов’язання, росія знову довела, що розпочата нею агресивна війна проти України має загарбницький характер, а її метою є захоплення та примусове приєднання частини суверенної території сусідньої незалежної держави. «Вказані незаконні вибори місцевих «органів влади» та вибори до державної думи російської федерації слід розглядати не лише як грубе порушення Конституції України, загальновизнаних норм та принципів міжнародного права, але й як чергову марну і нікчемну пропагандистську акцію», — наголошують парламентарії.
Тож Верховна Рада закликала міжнародні організації, парламентські асамблеї, уряди та парламенти іноземних держав засудити проведення російською федерацією незаконних виборів на тимчасово окупованих частинах територій Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей України, в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі. А також визнати нелегітимними всі органи влади російської федерації усіх рівнів, члени яких були «обрані» під час проведення незаконних виборів. Українські парламентарії закликають міжнародних колег уникати офіційних контактів з так званими «посадовими особами», незаконно обраними на тимчасово окупованих частинах територій України, а також російськими посадовцями, причетними до проведення незаконних виборів.
російську виборчу систему необхідно визнати такою, що не відповідає міжнародним демократичним стандартам та не може вважатися легітимним інструментом організації народного волевиявлення, наголошується у Зверненні. Ідеться у ньому і про посилення санкційного тиску та про продовження надання Україні необхідної військової допомоги для посилення оборонних можливостей та сприяння відновленню територіальної цілісності. Міжнародну спільноту закликають також взяти участь в імплементації Формули миру Президента Володимира Зеленського з метою припинення агресивної війни рф проти України і встановлення всеохоплюючого, справедливого і сталого миру.
Парламентарії також 306-ма голосами прийняли Постанову про підтримку оборонно-промислового комплексу України в умовах воєнного стану (№ 10071). Так, парламент доручає Кабінету Міністрів гарантувати виконавцям державних контрактів з оборонних закупівель компенсацію всіх економічно обґрунтованих витрат, пов’язаних з їх виконанням, а також суми прибутку в складі вартості товарів, робіт і послуг оборонного призначення, відповідно до умов, прописаних у договорах. Це дасть можливість ліквідувати ризики завдання шкоди виконавцям державних контрактів через штучно створену безприбутковість операцій. Як наслідок — знизяться системні ризики для господарської діяльності (банкрутство), економічної безпеки (стан платоспроможності, інвестицій в розвиток). Очікується також зменшення кількості випадків незаконного кримінального переслідування, суб’єктів господарювання (постачальників чи виробників товарів, робіт, послуг оборонного призначення), які є невід’ємною частиною сектору безпеки і оборони держави.
Під час засідання.
У другому читанні народні депутати розглянули євроінтеграційні зміни до Закону «Про національні меншини (спільноти) України» (№ 9610). У червні цього року Європейська комісія «За демократію через право» (Венеційська комісія) оприлюднила Висновок до чинного Закону про нацменшини. У цьому висновку містяться зауваження, здебільшого спрямовані на приведення деяких норм цього закону у відповідність до положень Європейської конвенції з прав людини 1950 року, Рамкової конвенції про захист національних меншин 1995 року, Європейської хартії регіональних мов або мов меншин 1992 року. У пояснювальній записці до розробленого проекту змін наголошується, що виконання рекомендацій Венеційської комісії передусім створить умови для належної реалізації прав і свобод осіб, які належать до національних меншин (спільнот). Ці зміни народні депутати ухвалили в другому читанні 318-ма голосами і у такий спосіб виконали важливу рекомендацію Європейської комісії в контексті набуття Україною статусу повноправного члена ЄС. Значною мірою нововведення торкнуться статті 10, яка стосується права на використання мови нацменшин. Зокрема, у них подається методологія використання мов нацменшин у певних регіонах.
У четвер Верховна Рада прийняла за основу доопрацьований проект змін до Закону «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» щодо політично значущих осіб (№ 9269). За нього проголосували 260 парламентаріїв. Цей законопроект, який передбачає постійний фінмоніторинг публічно значущих осіб, називають останньою умовою для відкриття перемовин про членство в ЄС.
У першому читанні проголосували також і за зміни до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг (№ 9422). Вони стосуються обмеження ставок мікрокредитування на рівні одного відсотка на день. Нацбанк України фіксує надвисоке ціноутворення на ринку мікрокредитування, наголошують народні депутати. Денна номінальна ставка може сягати 5 відсотків на день, а середня номінальна річна процентна ставка — більше 1000% річних. При цьому, з 24 лютого 2022 року поведінка надавачів мікрокредитів істотно не змінилась у частині ціноутворення. Для кращого розуміння наводиться такий приклад: середній розмір позики, яку бере людина в мікрофінансовій компанії, становить 5000 грн з денною ставкою 2,5% (середня ставка в цьому сегменті ринку). Через 14 днів, що є найпопулярнішим терміном кредитування, людина має повернути кошти на загальну суму 6750 грн. Тобто вартість кредитних коштів у грошовому вимірі становить 1750 грн. Нині мінімальна зарплата становить 6700 грн на місяць, а після оподаткування — 5393,5 грн. Отож доступний дохід особи на цих же 14 днів — 2696,75 грн. Відповідно, споживачу, сукупний дохід якого становить мінімальну заробітну плату, доведеться за два тижні користування таким кредитом віддати понад 60% від свого доступного доходу.
За наслідками консультацій, проведених з Національним банком, законотворці сформували бачення, що сукупна вартість кредиту для малозабезпечених споживачів не повинна перевищувати 20% від їхнього доходу. Тобто мікрокредити мали б коштувати втричі дешевше. А отже, є необхідність у законодавчому встановленні граничного розміру відсоткової ставки.
Таку ініціативу підтримали 243 народних депутати.
Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.
