Торги відбудуться 6 жовтня на Prozorro. Стартова ціна об’єкта — 190,2 мільйона гривень (без ПДВ).

Про державне підприємство «Волиньторф» і намагання його приватизувати «Голос України» писав уже не раз. І увага до нього не випадкова. Підприємство, яке спеціалізується на виробництві торф’яних брикетів, — прибуткове, найпотужніше у своєму сегменті. Працює успішно і стабільно. За перше півріччя 2023-го отримало 90,4 мільйона гривень доходу, за весь 2022-й — 200 мільйонів. За січень—червень нинішнього року заробило 6,2 мільйона гривень чистого прибутку, а за весь 2022-й — 10,6 мільйона. Цифри переконливі.

Зазначимо, що свого часу Міністерство енергетики України ініціювало припинення процедури приватизації ДП «Волиньторф». Щоб зупинити приватизацію, до уряду не раз зверталися не лише трудовий колектив, а й Волинська обласна рада, місцеві органи самоврядування. На початку вересня торік на зустрічі з керівником регіонального відділення Фонду державного майна України по західних областях Волинська ОВА наполягала на виключенні «Волиньторфу» з переліку об’єктів на приватизацію. Усе це мало свої наслідки, і 10 січня 2023 року підприємство виключили із переліку об’єктів малої приватизації. Однак, як бачимо, ненадовго.

Нещодавно колектив звертався до народного депутата України, представника Президента у Верховній Раді Федора Веніславського з проханням допомогти зупинити приватизацію підприємства. Однак на запит від парламентарія прийшла традиційна шаблонна відповідь, мовляв, держава є неефективним власником, а тому «Волиньторф» необхідно приватизувати.

В області і сьогодні вважають, що приватизація «Волиньторфу» — одного з найбільших державних підприємств торф’яної галузі України, яке забезпечує паливом значну кількість населення та об’єктів соціальної інфраструктури, — справа ризикована. Особливо перед початком нового опалювального сезону.

Слід врахувати, що торф’яними брикетами лише у Волинській області опалюють понад 6494 заклади бюджетної та комунальної сфер (школи, дитячі садки, медичні заклади, санаторії, поштові відділення, адмінбудівлі). Майже в усіх встановлено сучасні енергоощадні твердопаливні котли, що дало змогу відмовитися від споживання природного газу та істотно зекономити кошти державного і місцевих бюджетів. Більшість із цих котлів не пристосовані для спалювання вугілля, з яким у державі і так сутужно.

А чи вчинить приватник, наприклад, так, як це зробили минулої зими на «Волиньторфі», коли в період блекауту потрібно було швидко додатково виготовити шість тисяч тонн брикетів, аби забезпечити ними школи і дитсадки? Підприємство вмикало в нічний час на кілька годин обладнання, аби виготовити необхідні брикети. І за-знавала від цього збитків. «Ефективний власник» сто разів подумав би, перш ніж зробити так. Мерзнуть діти? То що, я ж на цьому не зароблю.

В області приватизацією «Волиньторфу» занепокоєні всі, а насамперед працівники підприємства. Сьогодні вони мають стабільну відносно високу заробітну плату, впевненість у завтрашньому дні. Їх домівки в селі Прилісному централізовано опалюються заводом «Сойне», у квартирах тепло, затишно. А що буде, якщо експеримент із приватизацією не вдасться? В області, на жаль, чимало таких прикладів.

Достатньо пригадати сумну долю приватизованих підприємств молочної галузі. Майже всі вони припинили існування, а їх обладнання здали на метало-брухт. Результат: більшість молочної продукції тепер завозять на Волинь із сусідніх Львівської, Рівненської, Тернопільської областей. Виробленої, до речі, часто з молока, отриманого від волинських корівок.

А де надзвичайно смачні цукерки від «Луцьккондитера», руберойд і лінолеум Луцького картонно-руберойдового заводу, а штучна шкіра Луцького заводу синтетичних шкір, яка за своїми властивостями не поступалася натуральній?! Немає і вироблених у Луцьку приладів для вимірювання надвисоких температур, якими користувався майже весь світ, як і заводу, що їх виготовляв.

Тож, кажучи про ефективного приватного власника, слід серйозно задуматися. Особливо, якщо йдеться про продаж успішного підприємства, яке забезпечує регіон дешевим паливом.

Експеримент, скажемо відверто, напередодні зими ризикований. Так вважають в області майже всі, особливо ті, хто вболіває за її майбутнє. Хотілося б, щоб у Фонді державного майна почули це і внесли відповідні корективи у свої плани.

На знімку: Головне підприємство ДП «Волиньторф» завод «Сойне».

Волинська область.

Фото автора.