До Дня Незалежності України Освітній центр Верховної Ради України презентував спеціальну збірку історій від юних українців у межах Всеукраїнської акції єдності «Разом до Перемоги».
Аби про маленьких лицарів нації дізналося якомога більше людей, «Голос України» разом з Освітнім центром Верховної Ради України започатковує на сторінках газети рубрику «Незламні діти».
У дописах збережено стиль і правопис оригіналу. А також представлено малюнки, створені в межах всеукраїнського флешмобу «Діти України за мир».
Добрий день! Мене звати Клімкіна Юлія.
Я пишаюся, що живу у найкращій у світі країні-Україні, яка має свою культуру, звичаї, традиції, обряди.
Це все у мене і моїх співвітчизників хоче відібрати країна-агресор, хоче знищити міста, села, людей. Але, звісно, у рашистів нічого не вийде, бо ми маємо найміцніші, найвідважніші Збройні Сили, котрі стали на наш захист.
Доземний уклін їм, нашим рідним і дорогим воїнам!
Отож, ми з однокласниками і нашою вчителькою Ольгою Миколаївною Івановою, вирішили допомогти ЗСУ, підтримати захисників. Так ми стали маленькими волонтерами.
Що роблю я особисто? Малюю малюнки, беру участь у конкурсах на підтримку ЗСУ, збираю кошти, приношу продукти для передач воїнам. Хоча ми маленькі, але разом — велика сила!
Моя родина теж постійно допомагає, як може. Бабуся Галя проводить у бібліотеці патріотичні заходи, зустрічі з воїнами, передає передачі на фронт.
Також, разом з мамою, бабусею та братом Сергійком, ми печемо пиріжки, щоб наші захисники посмакували; щоб знали, що ми за все їм вдячні, що ми теж дбаємо про них і чекаємо з Перемогою.
Так хочеться, щоб усі повернулися до своїх рідних домівок живі і здорові! Хочеться мирного неба, без ракет і сирен. Хочеться щасливого дитинства! Хочеться, щоб ми всі знову могли ходити в школу, спілкуватися з друзями і знати, що все добре!
СЛАВА УКРАЇНІ! ГЕРОЯМ СЛАВА!
Клімкіна Юлія — 9 років
КЗ "Хащуватський ліцей" Гайворонської міської ради Кіровоградської області
Виходжу на подвір'я, а на липі — шпак… Висвистує, радіє. Ще лютий, а він удома, вірить, що знову на мирній Батьківщині.
Але мир в Україну ще не повернувся, ще ллється кров і плачуть очі. Навіть над нашими Біликами, що знаходяться у центрі Полтавщини, пролітають військові гелікоптери та літаки, у небі шмигають ракети і ненависно дзижчать шахіди, вдень і вночі лунає сигнал повітряної тривоги.
Усе в нашому житті підпорядковано війні. Навчання — або в підвалі, або онлайн.
Я намагаюся опанувати себе й приймати виклики сьогодення. Прагну всі свої знання, уміння та обдарування вкласти у нашу близьку Перемогу. Систематичні благодійні ярмарки, концерти та різноманітні акції по збору коштів на потреби Збройних Сил України. У вільний час: онлайн-курс «Волонтерство під час війни» — і отриманий Сертифікат; участь у конкурсі малюнків на воєнну тематику «Герої сьогодення» та Всеукраїнському конкурсі творів есе від Академії Державної пенітенціарної служби з правової тематики «У мене є право». Та найбільше відчув свою причетність до наближення нашої Великої Перемоги під час волонтерських акцій по плетінню маскувальних сіток та виготовленню окопних свічок.
Повертаючись із чергової волонтерської акції, я знову чую той приємний пташиний спів.
Для мене — то голос недалекої Перемоги. Але нам все ще потрібно докласти чимало зусиль, аби над нашою квітучою, незалежною, єдиною Україною пролунала пісня Перемоги.
Влад Хорошун — 15 РОКІВ
Полтавська область, смт. Білики
