Про це йшлося під час розгляду проекту закону про Державний бюджет України на 2024 рік (реєстр. № 10000) на засіданні Комітету з питань освіти, науки та інновацій.
Парламентарії зазначили, що бюджет освіти викликає стриманий оптимізм. Попри те, що країна перебуває у війні і її майбутній кошторис готувався в умовах невизначеності, відсутності окремих статистичних даних та можливості прогнозувати певні показники бюджету, уряду вдалося збільшити плановані видатки на освіту й науку і відновити низку освітніх субвенцій.
Як повідомив міністр освіти Оксен Лісовий, майбутній «бюджет освіти в цілому становить 178 млрд грн, що більше порівняно з бюджетом 2023 року на 22,9 млрд грн, або на 15%. Бюджет Міністерства освіти — 170 млрд грн, з них за загальним фондом — 148,5 млрд, що на 26,4 млрд, або на 21,6%, більше, ніж було затверджено на 2023 рік».
Освітня субвенція становить 102,9 млрд грн — майже на 18% більше, ніж 2023-го, що дасть змогу підвищити зарплати працівникам освіти за рік на 21% (за тарифною сіткою). На облаштування укриттів у закладах загальної середньої освіти передбачено 2,5 млрд грн, що на 1 млрд більше, ніж цього року. Повертається субвенція на Нову українську школу — 1,5 млрд грн (зокрема, на підготовку вчителів, придбання оснащення та навчальних матеріалів для 5—7-х класів НУШ). Субвенція на шкільні автобуси становитиме 1 млрд грн і залишиться на рівні 2023 року. Передбачено також видатки на модернізацію харчоблоків у школах — 1,5 млрд грн, субвенцію для підтримки осіб з особливими освітніми потребами — 304,6 млн грн, ще 500 млн закладуть на розвиток вищої та фахової передвищої освіти і стільки ж — на створення навчально-практичних центрів на базі профтехів.
При розрахунку освітньої субвенції було застосовано параметри, які дають змогу зменшити її для територіальних громад, зокрема, за рахунок виключення, як і в 2023 році, додаткових годин шкільного навчального плану (його варіативної складової, у середньому — 1,8 години) та застосування понижуючого коефіцієнта 0,885 (у 2023-му — 0,9). Для повернення додаткових годин знадобиться додатково 6,2 млрд грн.
З огляду на війну затягти паски все-таки доведеться, зокрема і студентам. У проекті державного кошторису на наступний рік закладено кошти на виплату стипендій для 35% студентів закладів вищої та фахової передвищої освіти, а теоретично за наявності ресурсів їх мали б отримувати від 40% до 45% студентів, як це передбачено законодавством. Щоб виконати цю норму, за словами Оксена Лісового, треба збільшити видатки державного бюджету на 733,5 млн грн.
— Можливо, нам потрібно скоригувати систему виплати академічних стипендій, — зазначив під час дискусії голова профільного комітету Сергій Бабак. — Тому що, будьмо відвертими, — більша частина України нині працює за дистанційною формою. Стипендію ж платять тим, хто навчається очно. Давайте обговоримо різницю між денною, заочною, дистанційною формами і взагалі, чи потрібні окремі з цих форм навчання надалі.
Парламентарії цікавилися й перспективами забезпечення дітей підручниками. Відповідаючи на запитання народного депутата Наталії Піпи, заступник міністра освіти Андрій Сташків уточнив, як саме витрачатимуть 1,5 млрд гривень, передбачені в проекті бюджету на підручники для школярів. За його словами, наступного року МОН планує насамперед спрямувати кошти на друк навчальної літератури для 7-х класів, у яких цього року пілотують програми НУШ, а з наступного впровадять їх у загальну практику. Крім того, надрукують підручники шрифтом Брайля, книжки для учнів з особливими освітніми потребами. Планують також оновити підручники для 10—11-х класів з історії України — доповнити їх новими матеріалами, присвяченими російсько-українській війні. Навчальну літературу для першокласників коштом держбюджету не друкуватимуть, для цього залучатимуть донорську допомогу.
На засіданні комітету розглянули й низку інших питань. Зокрема, комітет рекомендував парламенту за результатами розгляду в першому читанні ухвалити за основу проект закону про внесення змін до деяких законів України щодо дебюрократизації діяльності центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки (реєстр. № 9601). Відповідно до нього повноваження щодо здійснення ліцензування освітньої діяльності в сфері професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти та заходів державного нагляду (контролю) за дотриманням умов ліцензійних вимог від Міністерства освіти передадуть Державній службі якості освіти. Також вчені ради закладів вищої освіти матимуть право затверджувати положення про присвоєння, позбавлення вчених звань професора, доцента та старшого дослідника закладів вищої освіти (наукових установ) та присвоювати такі звання.
Члени комітету також розглянули проект закону про внесення змін до Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» щодо врегулювання деяких питань здійснення державного забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, при закінченні навчальних закладів (реєстр. № 9100-д). Комітет рекомендував за результатами розгляду в першому читанні прийняти його за основу з урахуванням пропозицій науково-експертного управління Верховної Ради, МОН, Мінфіну.
Крім того, народні депутати рекомендували парламенту ухвалити в другому читанні за основу та в цілому проект закону про внесення змін до Закону України «Про повну загальну середню освіту» щодо обов’язкових результатів навчання (реєстр. № 9046).
