Пам’ятник українським козакам у Відні.

Історія повторюється – як 340 років  тому під Віднем, так і в XXI столітті українські козаки, тепер вони носять форму ЗСУ,  рятують світ – тоді від османського поневолення, нині від рашизму.  12 вересня 1683-го під мурами Відня  після тривалої облоги  габсбурзької  столиці більш як 100-тисячною армією під керівництвом великого візира Кара-Мустафи відбулася вирішальна битва між Османською імперією з одного боку, Австрійською імперією, німецькими князівствами та Річчю Посполитою з іншого. Союзницькі війська австрійців, німців і поляків за участі підрозділів українського козацтва визволили місто – один із політичних центрів Європи – і відкинули ворога, який втратив майже 17 тисяч своїх вояків. "Віденська відсіч" назавжди поклала край османській експансії вглиб Європи та спробам захопити навіть Київ. Після битви, що стала переломною подією в історії континенту,  Османська імперії почала втрачати свою силу у  боротьбі за право бути володаркою усього світу та у протистоянні цивілізацій – мусульманської та християнської. 

Завершенням  воєнних подій під Віднем став похід союзницьких військ  до Угорщини і Словаччини. Доктор історичних наук Тарас Чухліб зазначає, що українські козаки відзначилися в боях  і під обложеним Віднем, і під час походу, в який вирушили майже 5 тисяч лицарів, що прибули із Запоріжжя та Правобережної України. Під проводом полковників М. Булиги, Й. Менжинського, Я. Ворони, С. Корсунця, В. Іскрицького та С. Палія вони кували перемогу над османами під угорськими містами Паркани та Естергом і словацьким Щецином.

Про визначну роль козаків (за іншими версіями – вирішальну) свідчить, зокрема, ставлення до них польського короля Яна ІІІ Собеського. За свідченнями очевидця, монарх не раз вихваляв козаків, які мали чималий бойовий досвід та відзначалися хоробрістю і відчайдушністю,  і жалівся на те, що їх повільно набирають до його війська. Відомо, що створенням козацької армії опікувався особисто Папа Римський Інокентій ХІ, а папський нунцій у Польщі характеризував українців як "...найкращий і найхоробріший європейський народ" і відзначив, що "такої стійкості не мають навіть азійські племена".

Увесь світ знає історію героя Відня,  вихідця з Галичини Юрія Кульчицького, військового аташе та перекладача короля Речі Посполитої Яна III Собеського, котрий бездоганно володіючи турецькою, як і угорською, сербською, німецькою мовами, пробирався у ворожий табір, а у вирішальний момент передав листи з оточеного міста союзникам – ця воєнна операція метикуватого і сміливого українця допомогла врятувати Відень. Як повідомляє Тарас Чухліб,  віднайдено  імена  інших українських козаків, які у 1683 році у віденській "битві народів" рятували Європу від нашестя османів.

"Насправді  тоді у війську короля Речі Посполитої Яна ІІІ Собеського воювало понад 14 000 українців – козаків, шляхтичів, міщан, селян і навіть священиків з Західної та Правобережної України! На підтвердження цього історичного факту нещодавно українські та польські історики віднайшли поіменний реєстр наших козаків, які перемогли турків", – каже історик.

Значення цього наукового відкриття важко переоцінити, адже, незважаючи на те, що вдячні віденці встановили  у своєму місті кілька пам'ятних знаків на пошану українських козаків, чим підкреслили їхню роль у битві, все ще тривають дискусії щодо кількості українців у війні цивілізацій та їхнього внеску у  перемогу. Тож доцільно назвати імена  звитяжних лицарів, що у XVII ст. виборювали свободу для Європи.

Тарас Чухліб зазначає, що до віднайденого ним і доктором наук Мареком Вагнером унікального документа "Реєстр козаків Запорозьких сотника Потапенка" внесено такі імені українських героїв – сотник Яків Потапенко, осавул Федір Літинський, хорунжий Лукаш Грицкевич, отаман 1-го куреня Іван Столяренко та козаки його куреня – Грицько Морткович, Мартин Забродський, Лук'ян Кравченко, Алоїзій Засулич, Іван Котлович, Лесько Черняк, Яків Похиленко, Фесько Славацький, Андрусь Лучика, Савка Гаврилович. До 2-го куреня на чолі з отаманом Іваном Косенецьким входили козаки Петро Андрусевич, Гаврило Метельський, Демян Похиленко, Федір Андруленко, Ілько Москаль, Омелян Шибка, Степан Карпович, Микита Данильчик, Кирило Хватко, Семен Булисенко. До 3-ї сотні на чолі з отаманом Кирилом Клосовським входили козаки Самійло Максимович, Дем'ян Смоленко, Євтух Матвієнко, Карп Максименчик, Ілля Боремкович, Самійло Гаврилович, Ярмола Омельченко, Іван Болошенко, Денис Злотар, Фецько Ярмольчик, Яків Залізняк, Семен Скорупенко, Харко Остушець, Ярмола Кияшкевич, Кучма Глинянчик. До 4-го куреня на чолі з отаманом Яцьком Федоровичем входили Данило Михайлович, Богдан Харченко, Омелько Секерчин, Томаш Жучко, Степан Іванчук, Яким Бондаренко, Лесько Латонкевич, Дмитро Райченко, Федір Жеребилович, Денис Голодний, Василь Ставчук. До 5-го куреня отамана Данила Павлицького – Яків Скрипкевич, Опанас Самойлович, Андрій Духоносець, Карп Лавринович, Хведько Кампанчик, Лаврін Гринкевич, Андрушко Яковчик, Кияш Дубівка, Семен Борщевич та Яцько Слюсаренко. До 6-го куреня на чолі з Микитою Усановичем входили Михайло Стефанович, Димитро Яцкович, Федір Коритенко, Онисько Павлович, Дем'ян Куриленко, Яким Васильчук, Василь Драбинка, Кирило Косарженко, Гаврило Лещенко, Максим Федоренко та Самійло Дрозд. До 7-го куреня отамана Наума Міхненка входили – Яцько Матвієвич, Василь Дошенкович, Андрій Якимовенко,Кузьма Боченка, Денис Зайченко, Остап Потиміч, Михайло Димитрак, Федір Ситницький, Омелян Муховецький, Савка Дмухович, Корній Яворчик та Захарко Мхирецький. До 8-го куреня на чолі з Самійлом Донцем – Стефан Кроцкович, Яцько Шибальчик, Наум Куриленко, Євтух Данилецький, Яцько Гавриленко, Сенько Куриловський, Василь Жиденко, Яким Самотушець, Андрій Наумелич. Козаками 9-го куреня на чолі з отаманом Федором Зимницьким були – Савка Корнієнко, Василь Жукович, Дем'ян Євтушенко, Семен Котляренко, Петро Шпакович, Іван Рутинець, Семен Тримайлович, Богдан Сапоносенко, Денис Сватенко та Опанас Стецкевич. До 10-го куреня Тимоша Попенка – Іван Мрокович, Хведько Харкевич, Тарас Іванович, Остап Бутенко, Денис Білоцеркович, Семен Василевич, Мартин Савчич та Василь Сурменко. До 11-го куреня отамана Гаврила Демчича записалися козаки – Семен Луска, Семен Сидоренко, Максим Захарченко, Опанас Литка, Семен Гаврилович, Дем'ян Костевич, Корній Фастовець, Іван Паволоцький, Харко Шершин, Гаврило Бузитенко, Павло Скробчик. 12-й курінь сотні Запорозької Січі очолив отаман Лесько Копитник, а козаками тут були – Федір Мойсієвич, Данило Яковчик, Лук'ян Остапецький, Омелян Маковчик, Андрусь Передайло, Ілиця (Ilica) Савченко, Іван Опанатович, Денис Курилович, Максим Голдецький та Семен Кипратенко.

Історик наголошує, що перемога під Віднем засвідчила – козацька армія це потужна мілітарна сила. А ще продемонструвала спроможність монарших дворів Європи виступити єдиним фронтом проти турецької загрози і підштовхнула до створення у березні 1684 року військово-політичної антитурецької коаліції держав "Священна ліга".

Нині українське військо захищає від рашистів рідну землю і східні кордони Європи. Як казав ще до повномасштабного вторгнення рф на нашу землю чеський волонтер Петр Оліва, якби не ЗСУ, то окупанти могли б уже бути в Литві, Естонії, а може, і в Польщі, куди б принесли жахіття війни, руйнацію і смерть. 


Підростають козаки.

Фото Олексія Кустовського