На плакаті також написано: «За ваші гроші була куплена ракета, яка вбила мого єдиного сина». На ньому зображені символічні плями крові, а ще фотографія сина, який загинув під час повномасштабної російської агресії.
Жінка переконана, що церкви, котра співпрацює з рашистами, які вбивають українців, не повинно бути на нашій землі. Свою позицію вона вирішила висловити саме в такий спосіб. І зробила це на спомин про сина.
Біль втрати ще дуже пекучий для матері. Адже зі своєю дитиною їй довелось назавжди попрощатись на початку вересня. Тоді в Ярмолинецькій громаді провели в останню путь бійця Національної гвардії України Тараса Чвартацького. Хлопцю було лише 23 роки.
Для родини Тарас був великою надією і опорою, адже мама виховувала його сама. Допомагали бабуся та дідусь.
Після закінчення дев’ятирічки юнак вирішив вступити до місцевого технологічного ліцею. Але рідні та друзі пригадують: він завжди хотів бути військовим, був твердо впевнений, що він — воїн і має захищати свій дім, родину і всю країну.
Спочатку здавалося, що це просто юнацьке захоплення. Однак із часом думки хлопця тільки міцнішали. А з початком війни він захопився полком «Азов», хотів у всьому наслідувати мужніх воїнів. І в перший же день повномасштабного вторгнення Тарас, не роздумуючи, прийшов добровольцем до військкомату. Був переконаний: не можна зволікати ні хвилини, коли країні загрожує така небезпека.
Службу розпочав у територіальній обороні. Але думки про «Азов» його не полишали. І він таки досяг свого — за рік став бійцем Національної гвардії України і був зарахований до 12-ї бригади спецпризначення «Азов».
Служив чесно і самовіддано. Війна зробила з нього справжнього захисника Батьківщини. Та в останній день серпня під час виконання бойового завдання Тарас загинув.
Звістка стала страшним ударом не тільки для матері, а й для громади. Земляки звернулися до Президента з петицією про присвоєння нацгвардійцю Тарасу Чвартацькому звання «Герой України» посмертно.
Після важкої втрати мати вирішила, що мусить продовжити справу сина — докласти всіх зусиль для визволення нашої держави від ворога і... виступити проти ворожої церкви. Тому і вийшла на свій протест.
Цей вчинок вразив багатьох. Уже за кілька днів до Тетяни Махнюк вирішили долучитись іще кілька жителів громади. Вони закликають, аби священники місцевої церкви разом із вірянами перейшли від московського патріархату до Православної церкви України. Переконані, що церква має служити не ворогові, а рідному народові, і це мають зрозуміти всі ярмолинчани.
«Ми просимо про просте: хай моляться не кирилу, а за Україну, її майбутнє і наших захисників», — висловила свою позицію Тетяна Махнюк.
Тепер уже разом із однодумцями Тетяна Махнюк готова й надалі виходити на пікети, поки не досягне змін, насамперед, у свідомості людей.
Хмельницька область.
Фото: facebook.com/andriipopyk.
