До книжки увійшли переклади віршів поета-шестидесятника, публіциста, правозахисника, політв’язня, борця за незалежність України у XX ст. зі збірок «Веселий цвинтар», «Час творчості» та «Палімпсести», наповнених філософськими образами шляху митця і його боротьби.

Передмову до видання написав ініціатор проєкту — Надзвичайний і Повноважний Посол України в Ліванській Республіці (2016—2022), а тепер Посол з особливих доручень МЗС України, народний депутат попередніх скликань Ігор Осташ (на знімку), де розповів про історію знищення у 2015 році так званими деенерівцями меморіальної дошки великого поета на приміщенні філологічного корпусу Донецького державного університету. Тут з 1954 по 1959 рік навчався поет. Дипломат наголосив: вірить у те, що Василь Стус обов’язково повернеться у свій донецький край після нашої Перемоги.

Арабомовних читачів у 22 країнах — понад 360 млн. Саме для цієї аудиторії з ініціативи Ігоря Осташа видано бібліотечку з 13 книжок арабомовних перекладів українських авторів. Серед видань є також наша унікальна реліквія — Мазепинське євангеліє, коштом гетьмана надруковане арабською мовою в Алеппо у 1708 році.

Описану кількома рядками сцену суду радянського режиму над поетом-дисидентом «Був зал, мов постріл, — довгий і гулкий. / Людських облич безмежні анфілади, / Безсилі вивільнитися з досади, / І тьмяні риси тінили гілки / Немарних слів» й інші безсмертні римовані слова Василя Стуса передав арабською відомий ліванський перекладач, науковець і журналіст Імадеддін Раеф, який взяв участь у презентації видання, що відбулася в останні дні вересня. І. Раеф, нагороджений у 2021 р. спеціальною відзнакою Капітули премії Drahoman Prize за високу перекладацьку майстерність та промоцію української класичної літератури, розповів учасникам мистецького вечора про свою роботу над перекладами віршів Стуса, які спонукають кожного читача до роздумів. Саме завдяки І. Раефу з’явилися на світ також переклади з української на арабську таких творів: «Бейрутські оповідання» та «Пальмове гілля» Агатангела Кримського, «Зів’яле листя» Івана Франка, «Короткий курс історії України» Олександра Палія, прозові твори Лесі Українки, «Мандри по Святих місцях Сходу (Левант)» Василя Григоровича-Барського, «Український Ліван» Ігоря Осташа, «Ажнабія на червоній машині» Марини Гримич.

За словами Ігоря Осташа, переклади Імадеддіна Раефа мають не лише прикладне і естетичне значення, а й інформативне: перекладач завжди подає до них блок приміток, коментарів, які допомагають зрозуміти арабському читачеві контекст твору і зануритися в історичні та культурні реалії України. Він є також автором арабомовного літературознавчого блогу про українську літературу.

На презентацію видання завітали голова київської Ставропігії, постійний представник Константинопольської православної церкви в Україні владика Михаїл, американські гості зі штату Арізона, які представляють офіс губернатора Арізони, а також етномузиколог, віртуоз-піаніст Тарас Філенко з Піттсбурга (штат Пенсільванія).

З новою книжкою їх знайомили студенти Національного університету імені Тараса Шевченка, котрі читали твори поета-дисидента арабською і українською — Марія Косік («О скільки слів, неначе поторочі»), Поліна Вако та Валерія Степаненко («У цьому полі, синьому, як льон»), Руслана Купко («Верни до мене, пам’яте моя»).

«Не випадково у вересні ми презентували арабомовне видання Василя Стуса. 4 вересня 1965 року, у день прем’єри фільму «Тіні забутих предків» Параджанова, почався його шлях дисидента, який трагічно обірвався 4 вересня 1985 року у селищі Кучино Пермської області. Двадцять років шляху на Голготу...» — зазначає ініціатор проєкту.
Ігор Осташ є автором передмови до ліванського видання «Леся Українка. Прозові твори (1)», яке вийшло у видавництві «Аль Мусавер Аль Арабі» до 150-річчя української поетки. Завдяки зусиллям дипломата арабський світ має можливість познайомитися із творчістю українського філософа Григорія Сковороди. У грудні 2022 року у Східній бібліотеці Бейрута презентували видання творів поета та мислителя із Чорнух на Полтавщині арабською мовою у перекладі Імадеддіна Раефа. Тоді відбулася і прем’єра документального фільму «Григорій Сковорода. Світе, я йду до тебе» з арабськими субтитрами (автор — Ігор Осташ, режисер — Станіслав Литвинов).

Учасники презентації оглянули також експоновану у музеї антивоєнну виставку художника Олександра Мельника «Бачу справи твої, людино!», який особисто розповів гостям про свої роботи.

Фото Георгія ЛУК’ЯНЧУКА.