Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь закликав парламент посилити контроль над процесом упровадження державної Програми сприяння опануванню української мови. На цьому політик акцентував під час засідання Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики.
Він подякував народним депутатам за особливу увагу до мовних питань. «Мовна політика потребує значних і суттєвих коригувань та відповідно належної підтримки», — наголосив Тарас Кремінь під час заходу. За його словами, нині державою виділяється достатньо коштів для функціонування інституції мовного омбудсмана. Але з обмовкою: «штат ми розширити не можемо, ремонтів проводити не можемо, у відрядженнях ми обмежені, річний звіт надрукувати не можемо, та все ж наша присутність очевидна і помітна».
Протягом поточного року офіс уповноваженого надіслав парламенту декілька спільних звернень, які стосувалися питань контролю за діяльністю уряду з основним акцентом — чому й досі немає державної мовної програми?
«Завдяки вам ми надіслали листи на обласні військові адміністрації, — повідомив Тарас Кремінь, звертаючись до народних депутатів. — Принаймні тепер у нас 77 місцевих програм і в кожній області, в кожному місті (чи це Ужгород на Закарпатті, чи Миколаїв на Миколаївщині) є такі програми. Вони фінансуються, закуповуються книжки. Організовано понад 500 локацій безкоштовних курсів за рахунок місцевих бюджетів і громадських організацій». Утім, жодного державного такого курсу й досі немає, каже уповноважений. Тож він звернувся до очільника профільного парламентського комітету Микити Потураєва з проханням продовжити контроль для того, щоби наступного року в нашій країні з’явилася якщо не державна програма, то хоча би державні мовні курси.
Водночас Тарас Кремінь поінформував, що нині активно ведуться дискусії стосовно відновлення застосування української на деокупованих територіях. «Не великий секрет, що в нас колосальний брак учителів, брак закладів освіти, які могли би здійснити ефективну й швидку перепідготовку, — зауважив він. — У нас брак підручників. Я вже не кажу про всі інші ресурси. Фактично у нас немає шкіл на півдні і на сході. І щодень ракетні обстріли забирають життя людей, знищують і критичну інфраструктуру, і об’єкти освіти та культури в тому числі». У цьому контексті, на думку уповноваженого, нам важливо утверджувати українську мову в світі. За його словами, на тематичних дискусійних майданчиках дедалі частіше порушується питання лінгвоциду на тимчасово окупованих територіях. А також ідеться про необхідність розширення мережі центрів на базі університетів, громадських організацій, посольств, де можна було б отримати бодай мінімальні знання про українську. Багато іноземців нині зацікавлені у вивченні нашої мови, а тому маємо віднайти кошти на видавництво книжок на кшталт «Українська для іноземців» або для тих, хто хоче перейти на українську в побуті.
Відповідно до указу Президента починаючи з цього року День української писемності та мови перенесено з 9 листопада на 27 жовтня. У зв’язку із цим Тарас Кремінь звернувся до голови Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Микити Потураєва з проханням посприяти в тому, щоб цей день відбувся із традиційним радіодиктантом, конкурсом Яцика і відповідно з системою тих заходів, за які держава несе «пряму відповідальність в контексті утвердження української мови як мови єдиної державної і як мови, якою хочуть спілкуватися мільйони в усьому світі». «У вас є завжди наша підтримка і з цього питання. Безперечно, все, що в наших силах і можливостях, ми зробимо разом із вами», — зауважив у відповідь на це очільник парламентського комітету.
Натомість виконувач обов’язків міністра культури Ростислав Карандєєв поінформував, що уряд виходить на фінальний етап роботи над державною мовною програмою. «Фактично ця робота завершена, — сказав він. —
Сьогодні маємо певну дискусію з Міністерством фінансів щодо окремих статей, зокрема фінансового забезпечення заходів програми, але, тим не менш, ми вже виходимо на фіналізацію». Відзвітувати суспільству про те, що програма розроблена у міністерстві, планують уже до Дня української писемності та мови.
Загальний обсяг видатків за програмою сягне трохи більш як 10 мільярдів гривень. Це на весь період її реалізації — на 10 років. Утім, конкретних відповідних статей в бюджеті не закладається. «На жаль, ті заходи, які ми зараз бачимо актуальними, це мовні курси, про які сказав колега Тарас Дмитрович, вони реалізуються за рахунок небюджетних коштів. За рахунок бюджету ми здійснюємо ті заходи, які є поточними і фактично підкріплюють цю державну програму». Виконувач обов’язків міністра висловив сподівання, що після затвердження програми можна буде говорити про цільове фінансування заходів, закладених у неї. І запевнив, що державна цільова програма розв’язуватиме проблеми, до яких у влади не доходили руки протягом 30 років.
Вл. інф.
