«В одну дорожню карту змін об’єднаємо ініціативи партнерів та інші пропозиції. План охопить усі сфери, які впливають на державні інституції, економіку та взаємодію з громадянським суспільством», — повідомив під час засідання уряду Прем’єр-міністр Денис Шмигаль, зазначивши, що цей документ ураховуватиме рекомендації Європейського Союзу та структурні маяки Міжнародного валютного фонду.
Глава уряду також нагадав, що за ініціативи Президента Володимира Зеленського вже розроблено Концепт посилення стійкості демократії, який передано нашим союзникам.
«Тепер розпочинаємо роботу над створенням єдиного документа. Цей План реформ стане частиною майбутньої Української доктрини, засади якої окреслив глава держави під час свого виступу в Парламенті України.
Реформи будуть фундаментом нашої Перемоги та запорукою успішного відновлення і зростання», — наголосив Д. Шмигаль.
Коментуючи зустріч у Києві міністрів закордонних справ держав—членів Євросоюзу, прем’єр зазначив, що це ще одна знакова подія, яка свідчить, що Україна була, є і буде частиною «об’єднаної Європи». Він також висловив переконання, що, виконавши всі вимоги Єврокомісії, Україна ще у 2023 році розпочне передвступні переговори.
У зв’язку з цим глава уряду зауважив, що на нашому західному кордоні вже зараз треба будувати мости, а не зводити стіни. «Насамперед це стосується українського аграрного експорту. Нам потрібні широкі транзитні шляхи для експорту продовольства. Це важливо для стійкості нашої економіки. Це важливо для світу, адже це глобальна продовольча безпека», — сказав він.
На думку прем’єра, цього результату досягнуто не лише завдяки сприятливій погоді, але й унаслідок послідовної підтримки аграріїв. Зо-крема, у 2023 році вони тільки за кредитною програмою «5-7-9» отримали понад 33 мільярди гривень, а загалом — понад 56 мільярдів гривень.
«У проекті держбюджету на наступний рік також закладено ресурси на допомогу агросектору: на доступні кредити бізнесу, на грантові програми, на компенсацію за купівлю української сільгосптехніки. Крім того, 2 мільярди гривень спрямуємо на гуманітарне розмінування, зокрема, на компенсації при закупівлі аграріями послуг із розмінування на відкритих аукціонах», — повідомив Д. Шмигаль.
Ураховуючи, що Україні для внутрішніх потреб достатньо до 25 відсотків зібраного зерна, решту потрібно експортувати, бо це ресурси для фермерів, валютна виручка для держави та продовольство для країн, що голодують.
Тож уряд розраховує на дієвість запропонованого Україною механізму верифікації і контролю українського агроекспорту, а також на розширення можливостей дунайських портів та на нові зернові коридори.
Прем’єр анонсував запуск ще двох експериментальних проектів, які стосуються ветеранів та військовослужбовців. «Перший — це надання нової соціальної комплексної послуги — формування життєстійкості. Вона включає в себе низку опцій, зокрема, соціально-психологічну допомогу, формування та розвиток соціальних навичок та умінь, сприяння адаптації та інше. Отримати послугу зможе кожен ветеран, його родина або ж група людей», — повідомив Д. Шмигаль.
За словами міністра соціальної політики Оксани Жолнович, основна мета цього проекту — зниження загального рівня стресу і тривожності українців, формування навичок першої психологічної допомоги близьким, особливо дітям та старшим членам родини. «Ми формуємо групи психологів і соціальних працівників для роботи передусім із цільовими групами — родинами військових, ветеранів, людьми з інвалідністю, батьками дітей з інвалідністю та всіма, хто потребуватиме підтримки», — зазначила вона.
Цей пілотний проект із формування життє-
стійкості заплановано реалізовувати до 31 грудня 2024 року, а потім він масштабуватиметься на інші громади України.
Другий пілотний проект передбачає соціальний супровід військовослужбовців та членів їхніх сімей у військових частинах. «Соціальна підтримка військового має розпочинатися вже з етапу мобілізації, початку служби. Головне — військовий та його родина не мають бути сам на сам у своїх проблемах та запитах. Послуга соціального супроводу у військових частинах дасть змогу підійти до вирішення цього завдання комплексно та сприятиме створенню цілісної системи соціальної підтримки», — впевнена О. Жолнович.
Цифра
Мінагрополітики прогнозує цьогорічний урожай на рівні понад 79 мільйонів тонн. Це на 10 відсотків більше, ніж зібрано минулого року. Станом на сьогодні вже намолочено майже 42 мільйони тонн зернових та олійних культур.
