Верховна Рада 310 голосами ухвалила в цілому законопроект про внесення змін до Закону «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України» (№ 10063). Пропоновані зміни дадуть змогу розширити форми надання відшкодування, адже раніше закон передбачав, що компенсація за пошкоджене та знищене майно надається лише шляхом виконання робіт, пов’язаних із його відновленням.

Водночас такий підхід не враховує, що дехто з власників нерухомості був змушений ремонтувати своє житло за власні кошти задля забезпечення його придатності для проживання та/або уникнення його подальшого руйнування. Тож законопроектом № 10063, ініціаторкою якого є народна депутатка Олена Шуляк, передбачається надання грошових коштів шляхом їх перерахування на поточний рахунок отримувача компенсації зі спеціальним режимом використання для виконання робіт, пов’язаних із будівництвом, на пошкодженому об’єкті нерухомого майна з метою його відновлення та/або придбання будівельної продукції для виконання таких робіт та надання грошових коштів шляхом їх перерахування на поточний рахунок отримувача компенсації за придбану ним будівельну продукцію та/або виконані ним ремонтні роботи на пошкодженому об’єкті нерухомого майна за власні кошти.

Ухвалений 302 голосами в цілому законопроект про внесення змін до статті 4 Закону «Про правовий режим майна у Збройних Силах України» щодо спрощення процедури списання військового майна (№ 10039) передбачає надання додаткових повноважень на період дії воєнного стану командирам військових частин списувати військове майно незалежно від номенклатури служб забезпечення (крім зброї) вартістю за одиницю військового майна або за одним актом до 100 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за спрощеною процедурою, а також спрощення процедури списання військового майна, що було втрачене (знищене, зруйноване) внаслідок воєнних (бойових) дій. На думку співавторів законопроекту, народних депутатів Романа Костенка, Федора Веніславського, Ірини Фріз та інших, існуюча модель списання військового майна не відповідає реаліям сьогодення та взагалі не розрахована на належне функціонування під час ведення таких інтенсивних бойових дій. Адже зараз процедури списання майна дуже довгі у часі та супроводжуються тривалими службовими розслідуваннями, погодженнями з правоохоронними органами і спеціальними правоохоронними формуваннями у складі Збройних Сил України. Як наслідок, командири військових частин змушені витрачати багато часу для узгодження величезної кількості документів для списання навіть того майна, яке витрачається щоденно у великих кількостях для забезпечення ведення бойових дій. Тож ухвалення законопроекту № 10039 дасть змогу командирам військових частин приділяти більше часу підготовці та реалізації бойових завдань, що є головним пріоритетом під час війни.

Парламентарії 313 голосами підтримали в першому читанні законопроект про внесення змін до деяких законів України щодо запобігання насильству та унеможливлення жорстокого поводження з дітьми (№ 6393-д). Тема притягнення до відповідальності за цькування (булінг) дітей уже давно стоїть на порядку денному, тож народні депутати запропонували на законодавчому рівні вдосконалити поняття булінгу (цькування), розширити сферу його застосування, а також встановити механізм захисту прав дітей та інших осіб, які є учасниками процесу оздоровлення і відпочинку, освітнього процесу, навчально-тренувальної та спортивної роботи. З цією метою законопроект № 6393-д, співавторами якого є народні депутати Сергій Бабак, Наталія Піпа, Юлія Гришина та інші, зокрема, передбачає, що: держава захищає дитину від булінгу (цькування); засновник закладу вищої освіти контролює виконання плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню); батьки або інші законні представники дітей мають право на повне та неупереджене розслідування випадків булінгу (цькування) стосовно дитини або будь-якого іншого учасника процесу оздоровлення та відпочинку дітей та інше. Для досягнення цієї мети пропонується внести відповідні зміни до законів України «Про освіту», «Про вищу освіту», «Про охорону дитинства», «Про оздоровлення та відпочинок дітей».

Також підтриманий у першому читанні законопроект про внесення зміни до статті 1 Закону «Про загальну чисельність Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України» (№ 9666) передбачає скасування законодавчого обмеження чисельності військовослужбовців цієї служби, яке встановлене у кількості 7500 осіб, у тому числі — 6095 військовослужбовців. Співавтори законопроекту, народні депутати Олександр Федієнко, Вадим Івченко, Руслан Горбенко та інші, звертають увагу, що у зв’язку з повномасштабними бойовими діями значно збільшився обсяг завдань, пов’язаних із забезпеченням урядового зв’язку, що також вимагає збільшення залучення військовослужбовців з особового складу Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України. Крім того, проєкт «Армія дронів» також потребує більшого залучення військовослужбовців з особового складу Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, в тому числі у зоні бойових дій.

Посиленню ефективності функціонування інституту службових осіб, відповідальних за перебування затриманих та осіб взятих під варту, має сприяти підтриманий у першому читанні законопроект про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу (№ 9088). Цей документ, зокрема, передбачає, що відповідальні за перебування та забезпечення дотримання прав затриманих службові особи входитимуть до штату органу, в якому функціонує підрозділ органу досудового розслідування, що надасть можливість підпорядкувати таких осіб не керівникам слідчих підрозділів, а керівнику самого органу. Законопроект також забороняє призначати таких службових осіб із числа дізнавачів підрозділів органів досудового розслідування.

На час, коли верстався номер, Верховна Рада продовжувала розгляд у другому читанні законопроекту про внесення змін до Закону «Про Державний бюджет України на 2023 рік» щодо фінансового забезпечення сектору безпеки і оборони та вирішення першочергових питань (№ 10038). Ці зміни передбачають збільшення видатків цьогорічного бюджету на 317 мільярдів гривень, з яких майже 303 мільярди гривень пропонується спрямувати на потреби оборони. Зокрема, на 195,7 мільярда гривень мають зрости видатки на ЗСУ, на 39,7 мільярда — Національної гвардії, на 20,4 мільярда — Державної прикордонної служби, на 19 мільярдів — Національної поліції, на 13,2 мільярда гривень — для закупівлі і модернізації військової техніки та озброєння ЗСУ.

Крім того, передбачається збільшення на 16,5 мільярда гривень фінансування допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, на 1,2 мільярда гривень — для забезпечення супроводу України у справах проти росії в Міжнародному суді ООН та арбітражних трибуналах з морського права, для видання шкільних підручників додатково планується спрямувати майже 553 мільйони гривень.


Під час засідання.

Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.