З огляду на те, що на Комітет з питань інтеграції України до ЄС покладено завдання рекомендувати або не рекомендувати для ухвалення Верховною Радою законопроекти, залежно від їхньої відповідності європейському законодавству та нашим євроінтеграційним зобов’язанням, секретаріат комітету має чи не найбільший обсяг експертного навантаження з усіх комітетів Верховної Ради.
Голова комітету Іванна Климпуш-Цинцадзе (на знімку) наголошує, що для цього комітету бракує інституційної підтримки. Проєкт, про який ідеться, саме покликаний посилити інституційні спроможності секретаріату, залучивши до роботи зовнішніх експертів.
Проєкт здійснюється за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» і реалізується ГО «Євроатлантичний курс». Виконавчий директор ГО «Євроатлантичний курс» Ігор Селецький розповів «Голосу України», як саме з’явилася ідея проекту.
«Згідно з регламентом Верховної Ради України всі законопроекти повинні проходити експертизу на відповідність нашим євроінтеграційним зобов’язанням, тобто на відповідність Угоди про асоціацію України з ЄС, законодавству Євросоюзу й останнім часом додалося сім рекомендацій, які необхідно виконати, щоб розпочати переговори щодо нашого кандидатського статусу.
Тобто це велика робота. На жаль, інституційна спроможність секретаріату Комітету з питань євроінтеграції невелика. Там працюють до 10 людей. А це великий шмат роботи. І власне ідея проєкту полягає в тому, що ми залучаємо зовнішніх експертів, які готують експертний висновок і надають його секретаріату. І вже секретаріат використовує цей висновок надалі у своїй роботі».
Проєкт розпочався у вересні нинішнього року, однак це вже третій аналогічний. Стартувала робота ще в 2021 році. За цей період було здійснено експертизу майже 100 законопроектів.
Чи часто на експертизу потрапляють законопроекти, які не відповідають, або великою мірою не відповідають законодавству ЄС? «Трапляється, хоча я не можу сказати, що часто. У таких випадках експерти пишуть це у своїх висновках. Уже потім секретаріат використовує цей висновок і комітет ухвалює відповідне рішення», — каже Ігор Селецький. «Комітет сам дає висновки. Він здійснює фантастичну, велику роботу. Він нам пропонує ті законопроекти, де у них немає експерта або вони просто не встигають».
В «Євроатлантичному курсі» до роботи над законопроектами залучають фахівців у певних сферах євроінтеграції.
«Ви ж розумієте, що один фахівець не може знати всього. Для кожної сфери ми шукаємо своїх експертів. За цей час ми працювали з майже 20 експертами. І це непросто. Я вам скажу, що, на жаль, черга з експертів у нас не стоїть. Їх треба шукати. А після 24 лютого ще важче стало. Це, мабуть, найскладніша частина нашої діяльності — знайти експерта, домовитися. Я чесно кажу, на деякі законопроекти ми не знайшли експертів», — зізнається Ігор Селецький. У таких випадках секретаріат проводив експертизу власними силами.
Очевидно, що експертної роботи зараз трохи більше. Наприкінці жовтня Брюссель має надати оцінку виконання Україною семи рекомендацій, необхідних, щоб Єврокомісія могла рекомендувати розпочати процес вступу України до ЄС. І що активніше працює Верховна Рада, то більше роботи в експертів.
Водночас Іванна Климпуш-Цинцадзе зауважує, що «допомога неурядових організацій дуже важлива, це реальна практична допомога, але вона, однак, не замінює інституційну спроможність, яку повинен мати парламент».
