«Потреби швидкої відбудови України залишаються на рівні до 15 млрд доларів. Цього року було профінансовано лише частину потреб, решта витрат переходять на 2024 рік», — заявив Шмигаль.
Прем’єр-міністр також повідомив, що була переформатована робота Багатосторонньої координаційної платформи донорів для України, і тепер до її керівного комітету входять союзники із країн G7 та Європейського Союзу.
Посадовець також наголосив, що 2023 року з Фонду ліквідації наслідків збройної агресії на різні програми відновлення було виділено 62,3 млрд грн.
Кошти спрямували, зокрема, на роботи на об’єктах енергетики, будівництво водогонів, будівництво та відновлення об’єктів інфраструктури, на експериментальний проєкт комплексного відновлення шести населених пунктів, а також місцевим бюджетам для реалізації проєктів на об’єктах соціальної сфери та житлово-комунального господарства.
В Україні триває наймасштабніша за всю історію ремонтна кампанія, під час якої відновлюють пошкоджені російськими атаками об’єкти енергетики, а також — підготовка до наступного опалювального сезону. Зокрема, із запланованих 1,7 ГВт додаткових потужностей в енергосистему вже додані 1,5 ГВт. Про це заявив міністр енергетики України Герман Галущенко під час години запитань до уряду у Верховній Раді.
Водночас через загрозу російських обстрілів співгромадянам радять купувати генератори та облаштовувати автономні електричні підстанції. Це потрібно зробити для того, щоб уникнути тривалих відключень електроенергії восени та взимку.
Про необхідність робити запаси генераторів розповів очільник Міненерго Герман Галущенко. Він також наголосив, що українська ППО та його відомство докладуть зусиль для того, щоб громадянам ці генератори не знадобились.
«Купуйте генератори, перевірте, щоб вони були у робочому стані. Якщо є можливість, посилюйте автономне функціонування — зробіть це. А ми зі свого боку разом із нашою ППО робитимемо все, щоб ця техніка вам не знадобилася», — сказав він.
Міністр запевнив, що на випадок масованих обстрілів ворога Україна замовила сотню нових трансформаторів. Частина з них зберігається у Румунії та Польщі. Їх вирішили не перевозити в Україну через загрозу російських атак. Втім, у разі потреби обладнання передадуть оперативно.
Прийдешня зима, на думку експертів, для українців може бути ще складнішою за минулу. Україна має унікальні схеми розподілення електроенергії та обладнання по всій країні, які дають змогу запобігти блекауту чи колапсу навіть у разі виведення з ладу частини енергосистеми. Однак ці схеми не можуть повністю захистити від російських атак.
У межах надання одноразової матеріальної допомоги особам, які постраждали від затоплення внаслідок підриву ворогом Каховської ГЕС, жителям Херсонської та Миколаївської областей виплачено понад 97 млн грн, повідомляє Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій.
«...Таку фінансову підтримку отримали постраждалі жителі Херсонської та Миколаївської областей на загальну суму понад 97,5 мільйона гривень. Таким чином, держдопомогу вже виплачено 18 482 жителів Херсонської області та 1035 — Миколаївської області», — зазначено в повідомленні в телеграм-каналі.
У міністерстві нагадали, що заяви на цю грошову допомогу від держави приймаються до 31 жовтня цього року включно. Її можуть отримати люди, які на момент підриву ГЕС проживали (були зареєстровані/задекларовані) в населених пунктах Миколаївської та Херсонської областей, які зазнали підтоплення, включно з тими, хто після 6 червня 2023 року виїхав із підтоплених районів тимчасово окупованого Лівобережжя на підконтрольну Україні територію.
Переможемо!
На знімку: будинок у Гостомелі, що на Київщині, після російського обстрілу.
Фото: GETTY IMAGES