Перша на сполох забила наша давня передплатниця, пенсіонерка з Покровщини Ольга Глазкова.
— То що, тепер газети вже по домівках, по поштових ящиках, не розноситимуть? Мені це наша поштарочка сказала, вона розрахувалась — немає сил бігати по наших кручах, не витримала, — обурено констатувала Ольга Іванівна, зателефонувавши до редакції. — На її місце нікого немає: хто хоче за якихось 5 тисяч здоров’я отак гробити? Адже їх, листонош, скільки у липні на наше місто залишили? Чотирьох! На такі наслідки і треба було очікувати. То я телефоную на відділення «Укрпошти» і питаю, коли чекати на газети? (Я три передплачую: «Сіверський край», «Чернігівщину» і ще одну київську, жіночу.) А мені відповідають: приходьте по газету на пошту самі, тут вони лежать, на всіх абонентів чекають... Іншого виходу, бачте, немає. А що значить мені самій дістатися на пошту? Це 200 гривень на таксі! Дорогенька, знаєте, газета вийде...
Новина — як обухом по голові. Що, назавтра — і я на пошту.
— То це правда, що газет в окрузі другої школи вже не розносять? — запитую в начальниці відділення поштового зв’язку Світлани Криси.
— Так. З вересня не розносять. І не на одній ділянці, а на двох, — уточнює пані Світлана. І роздруковує списки вулиць, які тепер без листонош. Довжелезні списки!
— Ви ж чули, певно, що в липні із семи дільниць у Новгороді-Сіверському залишили чотири. Я, як могла, переконувала Чернігівську дирекцію, що для нашого містечка це надзвичайно мало, наполягала, що листонош має бути хоча б п’ять, — продовжує головна поштовичка громади. — Але мене не почули... От і маємо наслідки. Дві листоноші вже не витримали. І я, до речі, допрацьовую останні дні...
— А оце немає іншого виходу, як запрошувати передплатників ходити по газету на пошту?
— Так, це єдиний вихід...
— А у вас є службовий транспорт?
— Ні, немає. Якби був, я б газети розвезла...
— А задіяти транспорт пересувних відділень?
— Ні, не можна. Там суворий контроль. Там економія пального...
— Так там добра економія бензину виходить: пошту ж мало до кого з абонентів додому доставляють, як обіцяли, коли «Укрпошту» реформували. Скинуть в одній-двох точках — і йдіть, людоньки, по газети ніжками. А тепер уже й у райцентрі досвід перейняли та ще й розвинули... Та, зрештою, я й не пропоную вам використовувати «пересувки» для розвезення газет у місті нелегально. Невже не можна вирішити це на офіційному рівні? Адже одна структура...
— Ні, — відповідає Світлана Криса, — зрештою, транспорт пересувних відділень не в моєму віданні...
— А в чиєму?
— Є менеджер у Корюківці. До нього всі такі питання і пропозиції.
— А листонош на вакансії ви шукаєте?
— Та наша заявка вже два місяці в центрі зайнятості. Не хочуть люди йти на таке навантаження за такої зарплати...
— А от керівництво «Укрпошти», її обласної дирекції, усвідомлює, що підприємство, недоносячи газет передплатникам додому, вдирається до людських гаманців? — запитую, чудово розуміючи, що питання риторичне (принаймні не до головної в громаді поштовички — це точно). — Адже з людей за доставку періодики пошта взяла гроші під час оформлення передплати.
А слід пояснити: до 20 гривень 3 копійок місячної видавничої вартості «Сіверського краю», встановлених ТОВ «Редакція газети «Сіверський край» на це півріччя, пошта доплюсувала ще 7,97 гривні за доставку газети і 5 гривень за оформлення самої передплати, що йдуть безпосередньо в її дохід. Відчуваєте вагомість цих «плюсиків»?
Телефоную редакторам чернігівських тижневиків, з якими в нас спільна біда. І тут з’ясовується, що проблема зачепила не лише наше місто, а й Мену, Холми...
Телефоную головному інспектору праці та запитую:
— А чи регулюється в Україні навантаження на листонош?
Після вивчення питання Оксана Карабан повідомила:
— Норми як такі законодавчо не визначені. То «Укрпошта» «оптимізує» все на свій розсуд. І зачепила така «оптимізація» не тільки наш край — не витримують листоноші по всій Україні, і не тільки листоноші. Особливо гостро питання стоїть у гірських регіонах, де люди без газет і пенсій, без товарів найпершої потреби через поштові «новації» залишилися...
Хоч трохи обнадійливе почула з Корюківського відділення поштового зв’язку від менеджера Андрія Тосенка:
— Ні, транспорт пересувних відділень для розвезення пошти в місті використовувати не будемо. Але є такий вихід: наступної п’ятниці вранці приїде автівка з Чернігова до Новгорода-Сіверського і разом із працівником місцевого відділення розвезе і пенсії, і газети, і всю накопичену кореспонденцію. І так щоп’ятниці, доти, доки не знайдуться охочі на вакансії листонош.
Запитала пана Андрія і про навантаження для листонош.
— У Новгороді-Сіверському поштарки працюють на 0,8 окладу, їхній шлях — 20 кілометрів. Але це не означає, що всі 20 кілометрів листоноші треба пройти за один день, можна і за кілька днів частинами.
Одне слово, начальницькі «жалощі» очевидні. Проте тут є ще один аспект: а як за такої «оптимізації» з якістю послуг? Адже люди хочуть — і мають на те право — отримувати газету вчасно, тобто в день її виходу у світ. Тим паче щоб пенсію донесли не з кількаденним запізненням. І листи також: тепер «Укрпошті» довіряють переважно ділове листування. То що це виходить: і тарифи на доставку газет «Укрпошта» планує різко підняти, і водночас уже пішла на свідоме зниження якості своїх послуг?
Цим запитанням і хотіла поставити крапку. А тут згадалась дещиця з нашої розмови зі Світланою Крисою.
— А чому це читачі наші ставлять мене перед доконаним фактом, чому ви самі не повідомили, що газети з вересня на двох дільницях не розноситимуться? — запитала.
Відповідь:
— Я все узгоджувала зі своїм керівництвом...
Відповідь, погодьтеся, можна трактувати неоднозначно. Чи їй заборонили згори повідомляти про казус редакторам (наче шило в мішку сховаєш) для відтягування скандалу? Чи ми такі малесенькі в очах великого «укрпоштівського» начальства, що до чого тут наша думка? Чи свідомо, коли вже підвернувся ніж, вирішили встромити його у спину журналістській спільноті?
Ми з колегами-редакторами і не думаємо з цього приводу мовчати. Хоча допускаємо, що партнери-поштовики можуть «відігратись» у процесі передплати на наступний рік. Але не треба рубати гілляку, на якій самі сидите, шановні державні поштовики. Бо за напрямами всіх інших ваших традиційних послуг в державного підприємства поштового зв’язку шалена конкуренція.
Звідусіль.
Ганна ХАЛІМАН,
редакторка газети «Сіверський край».
Новгород-Сіверський Чернігівської області.
Мал. Олексія КУСТОВСЬКОГО.
