Це свято ніколи не мало кордонів, проте вже два роки поспіль воно відгукується в кожному куточку цивілізованого світу.
Цьогоріч в Україні та поза її межами відбуватиметься багато різноманітних заходів із популяризації української мови, зазначає Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь (на знімку). Серед них і Всеукраїнський радіодиктант національної єдності. «Українська — це основа нашої національної ідентичності, національної безпеки, запорука нашого єднання і переможного майбутнього. Українська — мова нашої Перемоги», — написав він на своїй сторінці у Фейсбуці.
Водночас Тарас Кремінь наголошує на тому, що війна кардинально змінила мовний ландшафт України. Зокрема, він відзначає такі тенденції: остаточний перехід більшості громадян на українську, прискорена дерусифікація публічного простору, зміцнення самосвідомості незламної нації. За його словами, нині знищуються залишки імперського минулого, деколонізується гуманітарна сфера, а також визначаються пріоритети, котрі мають виразний національний характер.
Мовний омбудсман навів низку цитат про те, як російське вторгнення позначилося на мовному ландшафті України. Зокрема, наводить висловлювання, взяте з порталу BNN Breaking: «Колись поширена російська мова динамічно поступається українській. Цю зміну використав президент володимир путін, щоб виправдати вторгнення. Як наслідок: українська культура, яка охоплює літературу, музику та мистецтво, переживає процес дерусифікації». Також він додає розповідь українки Вероніки Мелкозерової про те, як вона «деколонізувала свій російський розум», розміщену на американському Politico: «Ми навчалися українською мовою, але в побуті розмовляли російською. Наші малооплачувані вчителі благали нас прочитати хоча б твори українських письменників Василя Стуса, Остапа Вишні чи Миколи Куліша, вбитих або покараних за антирадянську пропаганду. Але всюди навколо нас була російська культура». Журналістка зазначає, що «російська культура завжди була фасадом, який прикривав російські злочини», адже для кремля символи ніколи не були лише частиною історії. Саме тому, мовляв, російські солдати одразу після окупації українських міст почали встановлювати пам’ятники леніну, прибирати з постаментів українських Героїв, перейменовувати вулиці на честь радянських катів.
Тарас Кремінь також наводить слова генеральної директорки харківського видавництва Vivat Юлії Орлової про те, що кардинально змінилася й українська книжкова галузь. За її словами, у 2014—2015 роках відбувся ренесанс української книги, права на українські романи почали продаватися за кордон. Видавець каже, що саме тоді іноземні літературні агентства дізналися, що в нас люди говорять ще й українською, а не тільки російською.
І зауважує, що це доводилося пояснювати.
Повномасштабне вторгнення об’єднало демократичний світ, акцентує Тарас Кремінь та наголошує: самого єднання замало! «Тільки подолавши свій страх перед путіним та надавши Україні всі необхідні інструменти для боротьби в цій війні, західні лідери можуть наблизити день краху імперського режиму», — переконаний мовний омбудсман.
Вл. інф.
