У заході взяв участь голова Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв, заступник міністра культури та інформаційної політики з питань європейської інтеграції Тарас Шевченко, виконавчий директор Українського культурного фонду Владислав Берковський, а також представники експертного середовища.

Звіт «Аналіз адаптації українського законодавства та системи державного управління в сфері культури до стандартів ЄС» оприлюднено під час обговорення, яке провели в «Укрінформі». У ньому прописані дев’ять рекомендацій для формування ефективної культурної політики в контексті євроінтеграції України.

«Дорожні карти», маркерні речі, які кандидат на вступ у Європейський Союз має обов’язково зробити, зокрема і в сфері культури, це великий плюс для України, наголосив під час обговорення Микита Потураєв. За словами народного депутата, найкращі європейські практики у цій сфері частково вже впроваджені чи впроваджуються в Україні. Але водночас, зауважив він, процес інтеграції України до ЄС у галузі культури тільки почався. Тож маємо ще багато законів, які потребують імплементації. Частина з них не увійшла до обговорюваного плану дій, бо знаходиться «на перехресті дисциплін», зазначив парламентарій. Ідеться про Акт про цифрові ринки та Акт про цифрові сервіси. Один із цих нових законів імплементуватимуть у ЄС лише з 2024 року. «Наші колеги попереджають нас, що не треба «бігти попереду паротяга» з їхньою імплементацією у нас, але це не означає, що ми не маємо готуватися», — наголосив Микита Потураєв. Народний депутат підкреслив: війна — не час для паузи в питаннях розвитку сфери культури. «Культура є невід’ємною частиною національної самоідентифікації, — наголосив він. — На мій погляд, ця війна ведеться саме за національну ідентичність, а не за територіальні загарбання, хоча й вони теж мають місце».

Член правління неурядової організації Visionary Culture Foundation й авторка дослідження стану євроінтеграційного прогресу України у галузі культури Лінда Берзіня, презентуючи дев’ять кроків для формування культурної політики, наголосила: «Поетапний план у культурній галузі насамперед передбачає визначення основного напрямку робіт у політиці культурного різноманіття. Це — загальне гасло в ЄС, у якому йдеться про свободу висловлення думки та культурного обміну».

Друга рекомендація, наприклад, стосується розробки індикаторів, які показували б результати політики в галузі культури, повідомила вона. Зокрема, за словами експертки, мають відстежуватися результати в сфері забезпечення доступу громадськості до культурних пропозицій, участь громадян у культурних процесах, збереження та творче використання культурної спадщини, умови для розвитку креативних індустрій і генерації талантів до галузі культури та креативних індустрій. Окремо вона відзначила цифровізацію культури, яка є обов’язковим завданням для збереження надбання та його доступності.

Експертка рекомендувала заохочувати міжсекторну діяльність у співпраці з органами економіки, освіти, інновацій та науки. За її словами, культурна мережа повинна покладатися на всі рівні співпраці — місцевий, національний та міжнаціональний. Вона також закликала підвищувати рівень інтересу до культури завдяки комунікації.

Заступник міністра культури та інформаційної політики з питань європейської інтеграції Тарас Шевченко зауважив, що надані рекомендації достатньо широкі. Водночас ЄС виробив низку рамкових документів у галузі культури, які допомагатимуть у формуванні політики, наголосив він. Та акцентував на важливості пунктів про розмаїття, міжнародну співпрацю, культурні мережі та мапування. «Частину з цих завдань виконує Український культурний фонд. Ми в процесі спільного визначення пріоритетів на наступний рік», — повідомив він.

ФАКТ

За словами виконавчого директора УКФ Владислава Берковського, згідно з опитуваннями, які проводить Український культурний фонд, 80 відсотків культурних установ уже адаптувалися до умов війни. Однак лише 25 відсотків мають стратегію свого розвитку.

Фото: rada.gov.ua