Той, хто вкрав у суспільства під час війни за незалежність, переконані народні депутати, має відповісти за злочин, коли про нього не стало б відомо. Проект закону № 10100 пропонує встановити, що тяжкі та особливо тяжкі корупційні злочини під час воєнного стану не мають строків давності.

Днями колегія суддів Вищого антикорупційного суду закрила справу «Роттердам+» через те, що сплив строк досудового розслідування після повідомлення про підозру. Рішення ухвалили з окремою думкою одного із суддів колегії. У Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі не згодні з цим і заявили, що оскаржуватимуть рішення в апеляції.

У справі фігурують шість осіб: колишній голова Нацкомісії з регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг Дмитро Вовк, колишній член НКРЕКП Володимир Євдокимов, два співробітники Нацкомісії — Тарас Ревенко й Володимир Бутовський. Та двоє топменеджерів енергетичного холдингу ДТЕК — Іван Гелюх та Борис Лісовий. Їх слідство визнало причетними до запровадження формули «Роттердам+». Що в тариф на електроенергію були включені видатки, яких фактично не було — витрати на доставку та перевалку енергетичного вугілля в Україну з портів у Європі. За оцінкою слідства, протягом 2016-2017 років формула завдала споживачам електроенергії збитків на 19,3 мільярда гривень.

Як зазначають експерти Центру протидії корупції, підстава для закриття цієї справи з’явилася в законодавстві у 2018 році. Це одна з так званих «правок Лозового».

Ідеться про закон № 2147-VIII (законопроект № 6232), який Верховна Рада ухвалила 3 жовтня 2017-го з поправками депутата від Радикальної партії Андрія Лозового. Законодавці внесли зміни до низки кодексів й обмежили терміни розслідування злочинів. У тяжких та особливо тяжких злочинах правоохоронці мають встановити підозрюваного за 18 місяців, у злочинах середньої тяжкості — за 12 місяців, у розслідуванні кримінального проступку — за пів року.

Правники наголошують: «правки «Лозового» дозволяють корупціонерам розвалювати справи в судах. Що така норма заважає роботі антикорупційних органів, наголошував в інтерв’ю й директор НАБУ Семен Кривонос.

Нині народні депутати взялися розв’язати цю законодавчу колізію. Наприкінці вересня у Верховній Раді зареєстрували законопроект № 10100, який скасовує строки давності розслідування корупційних злочинів під час війни. Його автори — Давид Арахамія, Олена Шуляк, Анастасія Радіна, Олександра Устінова, Ярослав Юрчишин та інші.

Що пропонує законопроект № 10100:

- скасувати строк давності для тяжких та особливо тяжких корупційних злочинів, вчинених під час повномасштабної війни;

- скасувати обмеження строків досудового розслідування до оголошення особі про підозру;

- дозволити проводити судове засідання, якщо на ньому є хоча б один захисник фігуранта. Сьогодні суд переносить засідання, якщо не прийшов хоча б один адвокат обвинуваченого, і цю лазівку використовують для затягування справ;

- повернути прокурорам повноваження продовжувати строки досудового розслідування після повідомлення про підозру. Нині це роблять слідчі судді. Однак термін, на який можна продовжити розслідування, залишиться обмеженим. Це гарантуватиме дотримання прав підозрюваних.

Проект закону пропонує встановити, що тяжкі та особливо тяжкі корупційні злочини під час воєнного стану не мають строків давності. Це повинно стати сигналом для суспільства, що у влади є політична воля зробити так, щоб покарання за корупцію стало невідворотним, йдеться в пояснювальній записці.

«Ніхто не сховається. Законопроект № 10100 дозволить покарати винних, навіть якщо про їхні дії ми дізнаємося в майбутньому. Цей проект закону скасовує так звані «правки Лозового», завдяки яким корупціонери уникають відповідальності. Чинний закон встановлює строки, в які правоохоронці мають розслідувати справу до повідомлення підозри. Суди ж потім закривають їх, посилаючись на закінчення строків. Якщо хтось мріяв цим скористатися — на них чекає розчарування і тюрма. Війна нічого не спише», — зауважив голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія у Телеграмі.

Його колега, очільниця владної партії, голова Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк вважає, що «відповідальність за корупцію на всіх рівнях має стати каталізатором для змін у всій системі. Адже Україна має волю до створення прозорого та чесного суспільства».

«Злочини проти основ національної безпеки не мають строку давності. Те саме має стосуватися й відповідальності за тяжкі та особливо тяжкі корупційні злочини у воєнний час. Той, хто вкрав у суспільства під час війни за незалежність, має відповісти за злочин, коли про нього не стало б відомо. Цинічні крадії на крові мають залишити надію перечекати чи затягувати слідство. Маємо дати чіткий сигнал, що таких злочинців знайдуть і притягнуть до відповідальності й за 10, і за 20 років», — переконана народна депутатка, голова Комітету Верховної Ради з питань антикорупційної політики Анастасія Радіна.

ЦИФРА

12 років — на такий строк можна потрапити за грати за корупційні злочини в особливо великих розмірах. Це найсуворіше покарання за корупцію, яке передбачає Кримінальний кодекс України.

Чому «правки Лозового» треба скасувати

Законопроект № 10100 пропонує скасувати так звані «правки Лозового». Чим ці норми шкідливі, пояснює в колонці для «Української правди» голова Комітету Верховної Ради з питань антикорупційної політики Анастасія Радіна. Наводимо головні тези.

У 2017 році парламент попереднього скликання обмежив строки розслідування з моменту внесення справи в Єдиний реєстр досудових розслідувань до повідомлення особі про підозру.

Суспільству розповідали про благородну мету — захистити людей від нескінченного перебування на гачку правоохоронців. От тільки ці поправки стосувалися й строків досудового слідства й у «фактовому» провадженні — тобто коли правоохоронці розслідують подію, але ще не виявили підозрюваного.

На практиці «правки Лозового» використовують для захисту від відповідальності, особливо — ймовірних організаторів корупційних схем. Їх виявлення та збір доказів може забирати роки. За «правками Лозового» цих років у слідства немає.

Різна практика обрахунку строків дає змогу «злити» будь-яку справу: будь-хто з правоохоронців відкриває провадження по факту, не проводить жодних слідчих дій і закриває справу, коли спливають строки «до підозри». Пізніше, коли ті самі обставини почне розслідувати більш сумлінний орган в іншому провадженні, адвокати підозрюваного кажуть, що по розслідуванню цього факту вже спливли строки давності, тому й нинішню справу треба закрити.

«Правки Лозового» ледь не стали катастрофою для розслідування півтора мільйона злочинів проти миру й безпеки. Наприкінці серпня парламенту довелося в авральному режимі скасовувати ці правки для таких проваджень.

Строки розслідування «до підозри» — надумана конструкція, яка шкодить і інтересам держави щодо забезпечення невідворотності покарання за злочини, й потерпілим, які втрачають право на відновлення справедливості. Проте в законодавстві залишається норма про закриття кримінального провадження, коли сплив строк розслідування після повідомлення про підозру.

А для захисту прав фігурантів від гачка правоохоронців існує загальний строк для притягнення до відповідальності. Особа звільняється від переслідування через три роки від дня вчинення кримінального проступку, через п’ять років після нетяжкого злочину, через сім та десять років — після тяжкого й особливо тяжкого злочину відповідно.

«Через «правки Лозового» недоброчесні судді та правоохоронці масово «зливають» справи — пропускають строк розслідування, рахують його неправильно, продовжують строк не в того суб’єкта, змінюють судову практику заднім числом. Їх украй важливо скасувати, оскільки сьогодні в правоохоронців можуть бути всі докази для покарання корупціонера, але він не сидить через чисту формальність. «Правки Лозового» загрожують закриттям двох справ про виведення грошей з ПриватБанку. Розмір збитків у цих справах — понад 17 мільярдів гривень».

Із заяви Центру протидії корупції.