Під час презентації нового проєкту (Андрій Найда в центрі).

Як змінилася економіка Івано-Франківщини від початку повномасштабного російського вторгнення? Соціально-економічні наслідки релокації для Прикарпаття: надходження до бюджетів, створення нових робочих місць, інтеграція.

Релокація: важливі висновки

За останні півтора року із прифронтових областей до Івано-Франківської області переїхали, офіційно розпочали роботу та випускають продукцію 80 суб’єктів господарювання. За період дії програми «Релокація бізнесу» опрацьовано понад 500 запитів від фізичних та юридичних осіб, які були зареєстровані на сайті Мінекономіки. Область є четвертою у країні за кількістю релокованих підприємств. Знайшли себе в бізнесі на Прикарпатті й підприємці — фізичні особи. Процес рухливий, адже чимало великих структур повертається на місця постійної дислокації, залишаючи на Івано-Франківщині свої філії.

Заступник голови облвійськадміністрації з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Богдан Футерко зазначає, що Івано-Франківщина виконує важливу місію зі збереження економіки держави. Влада ініціює низку проєктів, щоб створити нові робочі місця для переселенців та дати поштовх до розвитку. А бізнес, образно кажучи, — це така рослина, яка проростає в будь-яких умовах.

«Приміром, в ІТ-секторі до області релокувалися до 20 тисяч фахівців, насамперед із двох найбільших бізнес-компаній Харківщини. Представники Харківського кластера наполягали на тому, що вони мають підтримувати економіку свого регіону, то й податки акумулюються там. В ІТ-галузі відчувається серйозний спад, і це світові процеси. А українські компанії — в істотно гірших умовах через неможливість виїжджати за кордон. Тож усіляко підтримуємо галузь, яка дає велику експортну виручку та достатньо стійка до викликів. Як приклад — проєкт «Промприлад. Реновація», де на базі промислових потужностей підприємства створено десятки локацій для бізнесу», — наголосив Футерко.

Член правління Бізнес-асоціації Івано-Франківська та координатор програми «Стратегія розвитку міста 2030» Віктор Вінтоняк розповів про те, як долучилися до підтримки креативних індустрій. Так само — крафтових підприємств, як-от «Смак Прикарпаття» — прототип агрокластеру. Серед них підприємство «Чиста флора».

«Мали на меті створити унікальний бренд, і ще в 2011 році пробували залучити як донорів швейцарських підприємців, — повідомив Вінтоняк. — Однак швидко зрозуміли, що ніхто, крім нас самих, нам не вирулить. Бізнес — як годинниковий механізм, тут потрібна чіткість. Маємо великі сподівання на військових ветеранів, які набули досвіду дисципліни і прагнуть реалізуватися в цивільному житті, а ще — на креативних молодих людей. Треба інновацій, запальної молоді як рушія прогресу».

Торік в області реалізували проєкт «Розвиток бізнес-сектору України». Упродовж кількох місяців підприємці із дев’яти прифронтових регіонів мали бізнес-тури на Прикарпаття, де шукали шляхи релокації та інші можливості для роботи.

Досвідом роботи поділилися і представники харківського ТОВ «Мотор-імпекс», яке організувало роботу в місті Калуші. Зараз виготовляють обладнання для оборонного комплексу. Серед проблем — брак працівників через нинішні процеси: мобілізацію, відтік за кордон тощо. Однак тут є альтернатива: залучення можливостей штучного інтелекту до виконання тих чи інших процесів. Приміром, щодо обліку та звітності.

Досвідом роботи із залучення релокованих підприємств поділився Калуський міський голова Андрій Найда та насамперед подякував народним депутатам Олегові Марусяку, Олександру Матусевичу, Едуардові Прощуку за активну підтримку своїх виборчих округів та внутрішньо переміщених людей. Основною перевагою Калуської ТГ стала наявність вільних промислових площ. Вважається, що Івано-Франківськ програє місту Калушу щодо можливостей інтеграції релокованих підприємств.

«Цікаво, що спочатку переселенці обирали для прихистку здебільшого курортні місця в Карпатах, — сказав Андрій Найда. — Тепер спостерігаємо їх наплив у промислові райони. До нашої громади переїхало 29 релокованих підприємств, а це — додаткові робочі місця. Завдячуємо облвійськадміністрації за координацію роботи з бізнесом із прифронтових регіонів. Наша команда так само через Інтернет пропонувала свої майданчики, навіть перетягувала вже осілі підприємства з інших західних областей. Деякі з них повернулися на Київщину чи Харківщину, але у громаді залишили свої філії. Маємо зареєстрований один приватний індустріальний парк Kalush Industrial HUB, створюємо ще один комунальний «Галіція». Це можливості будувати бізнес із нуля за пільговими цінами на комунальні послуги, податки, митні платежі тощо. Адже працюємо на єдиний економічний фронт».

Андрій Найда розповів і про те, як херсонські кавуни дають щедрі врожаї на калуській землі, і про плани об’єднати релоковані підприємства в єдиний промисловий кластер. До слова, Kalush Industrial HUB — єдиний індустріальний парк, який реально функціонує на Прикарпатті. Тут у липні побували учасники міжвідомчої наради з питань створення і функціонування індустріальних парків Верховної Ради.

Президент Івано-Франківської торгово-промислової палати Андрій Левкович наголошує на тому, що ТПП завжди була майданчиком для обміну думками місцевого бізнесу та влади, а в останні півтора року стала й майданчиком для релокованого бізнесу. Це консультаційні, грантові проєкти за підтримки міжнародних донорських організацій.

Народна депутатка Олена Вінтоняк подякувала за глибоке дослідження і звіт щодо проєкту «Розвиток бізнес-сектору України», яким поділиться з колегами-депутатами в їх законотворчій роботі. Взаємопроникнення бізнес-культур і практик різних областей України, обмін технологіями, досвідом сприяє посиленню зв’язків між регіонами. Подекуди релокований бізнес став драйвером розвитку міської інфраструктури, сфери послуг, та навіть змінив пріоритети місцевого розвитку. Парламентарій водночас наголосила, що досвід роботи із релокованим бізнесом на Івано-Франківщині є недостатнім: «Ми програли всім своїм сусідам, зокрема й Тернопільській області».

У Калуському індустріальному парку.

Проєкт «Відновлення економіки на звільнених територіях»

Допомогти налагодити виробництво та нові партнерські стосунки покликаний національний проєкт «Відновлення економіки на звільнених територіях», який презентували в Івано-Франківську. В обговоренні питань у форматі онлайн та офлайн узяли участь представники міністерств, облвійськадміністрацій, керівники регіональних центрів зайнятості, торгово-промислових палат і бізнесу із шести областей.

«У час війни битви ви-грає армія, а саму війну виграє економіка. І ми повинні все робити разом для того, щоб і бізнес, і влада були максимально ефективними», — наголосила під час презентації проєкту заступниця міністра економіки Тетяна Бережна.

Проєкт реалізовує ГО «Розвиток бізнес-сектору України» за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку USAID. Він є продовженням попереднього — «Розвиток бізнес-сектору України», завдяки якому підприємці із прифронтових регіонів торік ознайомилися з бізнесом Прикарпаття в різних сферах, налагодили контакти та співпрацю, зокрема й щодо експорту продукції.

Під час презентації перший заступник голови Чернігівської ОВА Костянтин Мегем наголосив: «Область істотно постраждала від дій загарбників, адже 70 відсотків території було окуповано. Велися активні бойові дії, тож є засміченість вибухонебезпечними предметами. Зруйновано інфра-

структуру. Важко оговтуватися, адже регіон ще й із низькою щільністю населення. Однак є потужний ресурс. Бізнес віддав багато на оборону: техніку, працівників. Потрібно підлаштовуватися під нинішні реалії, а це 450 кілометрів кордону з росією та білоруссю. Тривають обстріли. Попри те, суттєвої релокації бізнесу не відбулося. Майже 90 відсотків суб’єктів господарювання відновили свою діяльність і мають можливість залучення державних грантів через програму «єРобота». Працюємо з міжнародними організаціями щодо розвитку переробних підприємств та налагодження експорту».

Про аналогічну ситуацію повідомили й представники Сумщини.

Попри все, тримаються. Діє обласна програма на часткове відшкодування суб’єктам господарювання вартості втраченого майна: торік профінансовано на 7 мільйонів гривень, а цьогоріч уже 17.

Заступник директора департаменту економічного розвитку Дніпропетровської ОВА Олена Охотник наголосила на тому, що у промисловій області закладають підґрунтя для відбудови післявоєнної країни. Гірничо-металургійний комплекс під чай війни по-

страждав найбільше, тож швидке відновлення інфраструктури і логістичних маршрутів дається непросто. У сільськогосподарській сфері відчутна державна підтримка щодо кредитування малого та середнього бізнесу. Однак є потреба в навчанні стосовно отримання міжнародних грантів для переробної галузі, створенні робочих місць для ВПО.

Директор Харківського центру зайнятості Олександр Ботунок загострив проблему відтоку кадрів. Із початком повномасштабного вторгнення було релоковано 186 підприємств, десь п’ята частина повернулися. Водночас є дефіцит працівників робітничих спеціальностей.

«За урядовою програмою «Власна справа» створено понад 200 робочих місць Найшвидше адаптувалися торговельні мережі: жодна велика із них у регіоні не закрилася, а навіть розвивається. Є істотне збільшення кількості малих підприємств. Цьому так само сприяють обласні програми, зокрема перепідготовка громадян понад сорокарічного віку», — акцентував Ботунок.

Івано-Франківська область.

Фото Юрія РИЛЬЧУКА та Калуської міськради