Для спрямування цього податку в спецфонд Державного бюджету не вистачило трьох голосів

У вівторок народні депутати продовжили розгляд у другому читанні проекту змін до Бюджетного кодексу щодо забезпечення підтримки обороноздатності держави та розвитку оборонно-промислового комплексу (№ 10037).

Ініціатором цих змін, нагадаємо, виступив Кабінет Міністрів. Урядовці запропонували частину податку на доходи фізичних осіб від оподаткування доходів у вигляді грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, зараховувати до спеціального фонду Державного бюджету. 

Ці кошти хотіли спрямовувати в таких пропорціях та за такими напрямами: 50% — Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України на здійснення заходів із закупівлі спеціальної техніки та обладнання; 50% — Міністерству з питань стратегічних галузей промисловості України на виконання державних цільових програм реформування та розвитку оборонно-промислового комплексу, розроблення, освоєння і впровадження нових технологій, нарощування наявних виробничих потужностей для виготовлення продукції оборонного призначення.

Пропозицію позбавити місцеві бюджети військового ПДФО жорстко критикували. Утім, урядовці акцентували на тому, що ключовим і пріоритетним завданням української держави на цей час є завершення воєнних дій на території України, здобуття перемоги над ворогом та відновлення державних кордонів. А для цього необхідно постійно підвищувати обороноздатність нашої держави. Саме для цього мають «докладати максимальних зусиль і державні інституції, і органи місцевого самоврядування», наголошується в пояснювальній записці, яка супроводжує резонансний законопроект.

Утім, у сесійній залі необхідних 226 голосів для підтримки такої ініціативи не знайшлося. Лише 223 народних депутати проголосували «за». Тож законопроект відправили на повторне друге читання зі скороченням термінів підготовки.

Далі парламентарії включили до порядку денного сесії та прийняли в першому читанні проект змін до Податкового кодексу та інших законів, який надійшов від Кабміну, які стосуються скасування мораторію на проведення податкових перевірок (№ 10016-д). За словами авторів змін, цей законопроект спрямований на виконання Україною в повному обсязі зобов’язань в рамках Меморандуму про економічну та фінансову політику від 8 грудня 2022 року в частині обмеження дії мораторію на проведення податкових перевірок. Відповідно до пункту 15 цього Меморандуму наша країна взяла на себе зобов’язання якнайшвидшого відновлення довоєнного стану податкової політики. Йдеться, зокрема, про внесення змін до законодавства в частині обмеження дії мораторію на проведення податкових перевірок. Наприкінці січня цього року в Кабінеті Міністрів підготували й внесли на розгляд Верховної Ради України проект змін щодо особливостей оподаткування в період дії воєнного стану (№ 8401). Ним передбачалося, зокрема, скасування мораторію на проведення всіх податкових перевірок. Положення цього документа були доопрацьовані й знайшли відображення в прийнятих 30 червня цього року проекті змін щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану, який набув чинності з серпня цього року. Утім, відповідно до прийнятих змін проведення документальних перевірок відновилося не в повному обсязі. Вони стосуються саме планових перевірок — лише для платників податків, які здійснюють діяльність у певних сферах господарювання (виробництво та реалізація підакцизної продукції, організація та проведення азартних ігор (гральний бізнес), надання фінансових, платіжних послуг).

Тепер законотворці хочуть відновити проведення документальних планових та позапланових перевірок, які були заборонені до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України.
«Згідно з текстом розширюється перелік проведення документальних планових податкових перевірок з 1 листопада. Але дата, скоріш за все, буде ще змінена», — повідомив у своєму телеграм-каналі представник фракції «Голос» Ярослав Железняк. За його словами, текст довго обговорювали з партнерами і вийшли на компроміс. «До проведення документальних планових перевірок можуть бути (не мають, а можуть!) включені платники, які за 2021 рік мають: вдвічі більшу дебіторську заборгованість, ніж кредиторську; рівень сплати ПнП менший, ніж 50% по галузі й ПДВ менший, ніж 50% по галузі; річний дохід на рівні понад 10 мільйонів гривень, а загальну суму витрат — понад 75% від суми річного доходу», — зазначив він. При цьому, не повертаються перевірки для ФОПів першої та другої групи та для підприємств на окупованих територіях або територіях, де йдуть бойові дії, зауважує парламентарій. Водночас, усі перевірки, відкриті законопроектом    № 8401 з серпня 2023 року, залишаються у пріоритеті.

Ще один резонансний законопроект розглянули в парламенті у вівторок. Йдеться про зміни до закону про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення щодо політично значущих осіб, так званих пепів (№ 9269-д).

До речі

Термін «політично значущі особи» взято з англійської версії «Politically Exposed Persons» — РЕРs. Звідси в нашу розмовну мову й зайшло так зване пеп.

Ось що написав напередодні розгляду проекту змін у сесійній залі один із його ініціаторів, голова Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев: «Законопроект про пепів підтриманий в редакції, погодженій з партнерами».

Парламентарій нагадав, що 21 вересня Рада схвалила в першому читанні зміни до закону про протидію відмиванню злочинних доходів та фінансуванню тероризму. І поінформував, що законопроектом 
№ 9269-д, зокрема, передбачається створення реєстру політично значущих осіб та повертається для них пожиттєвий фінансовий моніторинг (замість трьох років). Цей пункт є структурним маяком меморандуму з МВФ та умова для відкриття перемовин про членство з ЄС. «Непорозуміння щодо пожиттєвого фінмоніторингу вирішено. Дякую колегам за відповідальну позицію», — наголосив Данило Гетманцев.

Політично значущими особами в нашій країні визначено фізичних осіб, які є національними, іноземними публічними діячами та діячами, які виконують публічні функції в міжнародних організаціях. Рік тому, в листопаді 2022 року, прийнято зміни щодо захисту фінансової системи України від дій держави, що здійснює збройну агресію, та адаптації законодавства до окремих стандартів Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF) (№ 2736). Ці зміни, по суті, обмежили термін визнання політично значущих осіб трьома роками. Тобто після спливу трирічного строку з дня припинення виконання визначних публічних функцій всі політично значущі особи мали би втрачати свій статус. А відтак суб’єкти первинного фінансового моніторингу не могли би здійснювати певні заходи щодо запобігання та протидії легалізації доходів таких осіб, одержаних злочинним шляхом. Саме це й мають виправити зміни № 9269-д. Їх прийняли в другому читанні 276-ма голосами.


Юлія Клименко, Артур Герасимов, Єлизавета Ясько.

Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.