2004 рік. Український прикордонник на острові Тузла.
У тих подіях двадцятилітньої давності, у захисті територіальної цілісності нашої держави, досить вагому роль відіграла Верховна Рада України. У п’ятницю, 17 жовтня, на Тузлу вирушила парламентська делегація у складі десяти чоловік, яку очолював Анатолій Матвієнко. Я також був членом цієї делегації. Нас супроводжували тодішній прем’єр Криму Сергій Куніцин та генерал Михайло Коваль, який тоді був заступником керівника Держприкордонслужби. До цього дня вже насипали три кілометри дамби, і, незважаючи на всі дипломатичні зусилля МЗС України, ніхто з протилежного боку не збирався зупинятися. Понад те, всі обговорювали той факт, що Президент Л. Кучма, він же і Головнокомандувач Збройних Сил України, 20 жовтня планує вирушити у 11-денне турне до Латинської Америки. Пригадую, як Верховна Рада реально кипіла від політичних пристрастей, і саме цього тижня зробила всі можливі на той час кроки парламентської дипломатії. Тоді у повітрі на Тузлі відчувалося колосальне напруження, тому всі розмови крутилися навколо посилення нашої присутності на острові, зміцнення боєздатності наших прикордонників. Ми побачили, що наші прикордонники добре оснащені й пройшли хороший вишкіл. За словами А. Матвієнка, з нашого боку це була демонстрація небайдужості й солідарності з тими, хто захищає територіальну цілісність України.
Наше перебування на острові переконало нас, що російська сторона не вважає Тузлу українською територією. Ми бачили на острові російський геодезичний знак (репер) із номером 7 — він мав позначати кінцеву точку будівництва дамби. Місцеві жителі (на острові мешкали приблизно 30 сімей) нам також розповіли, що напередодні тут побували люди, які назвали себе журналістами ren-tv. Питали місцевих, чи не хотіли б вони стати громадянами росії. Через таємні канали отримали інформацію, що після спорудження дамби планувалося облаштувати на Тузлі заставу новоросійського прикордонного загону.
Після нашого від’їзду за суботу—неділю насипали ще 264 метри дамби, тобто до українського кордону залишилося 533 метри. Станом на ранок понеділка росія побудувала 3319 метрів дамби. У російських ЗМІ пройшла інформація, що на завершення будівництва з’їдуться російські козаки.
Після повернення з Тузли 22 жовтня наша делегація у повному складі взяла участь у парламентських слуханнях щодо українсько-російських відносин, які фактично перетворилися на слухання щодо Тузли. 23 жовтня було прийнято архіважливу заяву Верховної Ради щодо подій навколо Тузли, яку готував парламентський Комітет у закордонних справах. Це був документ, спрямований насамперед на зовнішній світ, у тому числі й на росію. У такий спосіб ми намагалися вийти на міжнародний рівень вирішення проблеми. У заяві йшлося про те, що «Верховна Рада України вбачає у цих діях потенційну загрозу територіальній цілісності України, що може ускладнити процес делімітації кордону в Азовському морі... Якщо роботи у Керченській протоці триватимуть і далі, Верховна Рада залишає за собою право ініціювати всі передбачені нормами міжнародного права заходи, спрямовані на збереження суверенітету України, її територіальної цілісності». Документ розіслали всім парламентам світу. Також важливо розуміти, що заява була прийнята зранку 23 жовтня, коли Президент Кучма лише вилітав на Тузлу.
Це був також і меседж для Президента та його козир у розмові з путіним.
Леонід Кучма перервав свій закордонний вояж 22 жовтня, коли дамбу насипали уже за сто метрів від кордону. І того ж дня після розмови двох президентів будівництво дамби зупинилося. Того ж дня у парламенті була створена й Тимчасова спеціальна комісія Верховної Ради України щодо забезпечення парламентського контролю за режимом державного кордону в районі острова Тузла. У цьому рішенні мені було доручено очолити цю комісію. До її складу увійшли також Сергій Головатий, Борис Андресюк, Олег Зарубинський, Олександр Кузьмук, Георгій Манчуленко та інші. Уся робота комісії була спрямована на захист територіальної цілісності нашої держави у цьому регіоні. За час її існування було проведено понад 20 засідань, у тому числі два виїзні у місті Керч та на острові Тузла. Як результат, підготували понад 30 листів Президенту, Прем’єр-міністру з пропозиціями щодо вдосконалення механізмів захисту державного кордону України у Керченській протоці, а також провели переговори щодо делімітації і демаркації лінії державного кордону України в акваторії Азовського і Чорного морів.
Наша увага також була зосереджена і на шляхах забезпечення інженерного захисту острова Тузла та берегової лінії Керчі від розмиття.
Цікаво, що Верховна Рада тоді виявила рідкісну одностайність, ці рішення ухвалювалися конституційною більшістю. Це був час консолідації різних політичних сил перед можливою загрозою втрати територіальної цілісності України.
Після гострої фази протистояння парламентська комісія розглядала питання, пов’язані з серйозними екологічними наслідками будівництва дамби. Під час однієї з поїздок на Тузлу ми отримали підтвердження того, що острів поступово затоплює вода. Швидкість течії збільшилася вдвічі, загалом було втрачено 97 метрів берегової лінії. На думку фахівців, Тузла за два роки могла зменшитися вдвічі. Ми тоді підготували звернення до Кабміну із пропозицією порушити на україно-російських переговорах щодо Керченської протоки питання відшкодування росією завданих Україні збитків. Тоді ж був підготовлений фахівцями проєкт збільшення берегової лінії самого острова на 100 метрів та нарощування острова у висоту майже на 2 метри. Витрати на ці укріплювальні роботи становили тоді приблизно 20 мільйонів гривень.
Після однієї з останніх поїздок на Тузлу я привіз додому саджанці винограду і граната, і у мене в саду був такий собі ностальгійний тузлинський куточок. Тоді якось мене запросили на телеефір на кулінарне шоу, і я запропонував приготувати свій улюблений авторський салат «Тузла» — це був човник з авокадо, наповнений креветками з виноградинками і зернами граната.
До кінця року на острові спорудили постійну прикордонну заставу. Ми тоді приїхали на Тузлу і привезли прикордонникам на їхнє прохання бібліотечку української літератури та спортивний інвентар — тоді на Тузлі любили грати у волейбол.
У 2003 році Україна зберегла Тузлу і захистила свою територіальну цілісність. Але це був лише початок. Початок великої гібридної війни...
Фото Сергія Ковальчука (з архіву «Голосу України»).
На знімку: Ігор Осташ на Тузлі.
Фото з архіву Ігоря Осташа.
Ігор ОСТАШ, Посол з особливих доручень МЗС України, Надзвичайний і Повноважний Посол України у Канаді (2006—2011) та Лівані (2016—2022), народний депутат другого — четвертого скликань.
