Звернення до уряду з таким проханням ухвалено під час засідання Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики. У межах своєї роботи парламентарії розглянули питання про призначення опікунів чи піклувальників дитини та приведення українського законодавства у відповідність із європейською практикою. Нині в нашій країні законні представники дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, призначаються в адміністративному порядку органами місцевої влади. Це й спричиняє колізії із законодавством держав ЄС, в яких призначення законних представників дитини здійснюється виключно за рішенням відповідного (спеціалізованого) суду. В результаті цієї неузгодженості фіксуються випадки вилучення українських дітей у їхніх законних представників, інформують на сторінці парламентського комітету в Фейсбуці.
Під час засідання комітет розглянув також проект Державної цільової програми розвитку та поширення української мови, презентований Міністерством культури та інформаційної політики України. Основні напрями програми полягають у розвитку мови в країні та за кордоном, повідомляє прес-служба Апарату Верховної Ради. Передбачається, зокрема, що до 2030 року щонайменше 80% населення нашої країни розмовлятиме в родині та в побуті українською мовою, а частка україномовного культурного продукту в культурно-інформаційному просторі України зросте з 55% до 85%. Важливим пластом роботи визначається подолання наслідків лінгвоциду української мови та заходи з відновлення функціонування державної мови на деокупованих територіях. Члени комітету проект такої програми підтримали та ухвалили рішення звернутися до Кабінету Міністрів з пропозицією його затвердити.
Крім того, народні депутати рекомендували Верховній Раді прийняти за основу та в цілому проект змін до прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу щодо особливостей виконання зобов’язань, що виникли в попередніх бюджетних періодах (№ 10098). Це дасть змогу НСТУ сплачувати минулі зобов’язання або авансувати наступні витрати з поточних коштів.
Парламентарії заслухали виконавчого директора Українського культурного фонду Владислава Берковського про напрями та перспективи діяльності фонду в 2024 році. Цю тему прокоментувала в себе на Фейсбуці заступниця голови комітету Євгенія Кравчук. «УКФ продовжує активну роботу в умовах війни з урахуванням нових викликів культурі, і дуже чекає на активність ініціатив з регіонів. Закликаємо громади цікавитися лотами, брати участь у конкурсах. Вся інформація є на офіційному сайті», — зазначає народна обраниця.
Члени комітету одностайно підтримали за основу і в цілому проект постанови про увічнення пам’яті народних депутатів попередніх скликань Олега Барни, Олександра Марченка та Сергія Слабенка, які загинули, захищаючи Україну від російських загарбників (№ 10106). Якщо постанову підтримають у сесійній залі, то в адміністративному приміщенні Верховної Ради в Києві на вулиці М. Грушевського, 5 буде встановлено меморіальну дошку, а інформацію про цих народних депутатів включать до змісту тематичних екскурсій, які проводять у парламенті для відвідувачів.
Вл. інф.
