На фестивалі, який тривав п’ять днів, було розгорнуто український національний стенд. На цьому інформаційному майданчику йшлося про нову сторінку в українському книжковому дизайні, про зміни на ринку під час війни, про те, як катастрофи, створені людиною, впливають на сучасну історію та літературу, про письменників на війні, а також про вплив російської пропаганди й силу сторітелінгу.
За повідомленнями Українського інституту книги, можна дійти висновку, що український стенд мав популярність серед відвідувачів. Тут щодня відбувалися різноманітні події та точилися дискусії. А це свідчить про те, що незважаючи на війну, українська книга живе і навіть розвивається.
Розвиткові книговидавництва всіляко готова сприяти й держава. Про те, що наступного року українцям планується видавати сертифікати на придбання книжок, повідомила народний депутат, заступниця очільника Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики Євгенія Кравчук. Коментуючи пріоритетні напрями витратної частини державного бюджету на наступний рік, вона зауважила, що на першому місці, звісно, був і залишається сектор безпеки та оборони. Утім, зазначила парламентарій, не можна забувати й про інформаційну політику та про інформаційну безпеку, а також про культуру. Саме тому в проекті бюджету на наступний рік передбачено й нові програми, які стосуються креативних індустрій. «Зокрема, ми вітаємо збільшення фінансування інституту книги, — наголосила Євгенія Кравчук в інтерв’ю телеканалу «Рада». — У 2024 році з’являться сертифікати, так як це було з Є-підтримкою. Ці сертифікати дадуть змогу купувати книжки українцям, котрі досягли 18-річного віку. Це буде й підтримка всієї галузі книговидання (редакторів і видавців) та, власне, й цільова підтримка українців».
Народна депутатка зазначила, що згідно з дослідженнями, під час війни українці, хоч як дивно, почали вдвічі більше регулярно читати. Але абсолютна більшість опитаних кажуть про те, що книжки дорогі й вони не по кишені.
«Це свідчить про те, що держава має знайти такий інструмент», — наголошує Євгенія Кравчук.
Заступниця Голови Верховної Ради Олена Кондратюк навела більш детальну статистику, спираючись на дослідження, проведене Українським інститутом книги. «17 відсотків українців читають книги щодня, тоді як у 2020 році таких було лише 8 відсотків, — пише парламентарій на своїй сторінці у Фейсбуці. — Істотно виріс показник читання українською: 54 відсотки респондентів зазначили, що читають саме українською (це на 22 відсотки більше, ніж у 2020 році). Натомість показник читання російською мовою значно знизився, і становить зараз менш як 10 відсотків (у 2020 році цей показник був 27 відсотків)».
За словами Олени Кондратюк, найчастіше друковані книжки купували представники вікової групи від 30 до 39 років. Читає книжки й українська малеча. «Частка тих, хто читає книжки, зросла в усіх сегментах — щоденних, тижневих і щомісячних читачів. Зменшилася частка дітей, які ніколи не читають на дозвіллі», — йдеться у дописі заступниці глави парламенту. Вона погоджується із директоркою Українського інституту книги Олександрою Коваль, у тому, що держава має провадити подальшу політику у сфері промоції читання, підтримки читання й підтримки книговидання.
Книжки, які радить почитати цієї осені Заступниця Голови Верховної Ради України Олена Кондратюк:
Сергій Плохій — «Російсько-Українська війна»
Олександр Будько («Терен») — «Історія впертого чоловіка».
За словами заступниці очільника профільного парламентського комітету Євгенії Кравчук, підтримувати книговидавництво під час війни — це справа перспективна, адже «книги — це, в тому числі, й критичне мислення». А воно необхідне громадянам під час інформаційних атак.
Водночас, зазначила Євгенія Кравчук, упродовж 2024 року держава має намір підтримувати фінансування Українського культурного фонду та забезпечуватиме також роботу національних заповідників, музеїв і закладів культури.
Мал. Олексія КУСТОВСЬКОГО./
Український стенд на Франкфуртському книжковому ярмарку.
Скріншот відео з сайту swr.d
