Також приїдуть керівники та президенти міжпарламентських асамблей – це президенти ПАРЄ, ПА ОБСЄ, ПА НАТО, президент Європарламенту. Фактично будуть представлені всі континенти. На самому заході планують обговорити широке коло питань.
Про це розповіла народна депутатка, заступниця Голови Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики, членкиня постійної делегації у ПАРЄ Євгенія Кравчук.
«На двосторонніх зустрічах у межах Парламентського саміту Міжнародної Кримської платформи, я впевнена, будуть порушені не лише питання деокупації Криму, санкцій, навігації в Чорному морі, а й ширше коло проблем, зокрема щодо європейської та євроатлантичної інтеграції України. Оскільки парламентарії завжди більш вільні у своїх заявах, то в деяких країнах вони тиснуть на свої уряди, щоб ті займали жорсткішу позицію на підтримку України в питаннях євроінтеграції чи вступу до НАТО», - зазначила політикиня.
Вона звернула увагу на один із п’яти треків Кримської платформи, який суттєво змінився у 2023 році.
«Україна фактично цього року забезпечила зерновий коридор власними силами за підтримки союзників. З вересня цього року вже більш як 30 суден пройшли через українські порти й водами Болгарії та Румунії транспортують українське зерно, зокрема і в країни глобального півдня. Як на мене, це історія успіху, адже Україна зуміла впоратися із забезпеченням коридору без згоди рф», — наголосила парламентарій.
За її словами, ще один із важливих треків Парламентського саміту Міжнародної Кримської платформи – це питання про звільнення цивільних заручників, яких утримує росія.
«Питання цивільних заручників обговорюватиметься, як і питання депортованих дітей, яких вивезли до рф і намагаються стерти їхню національну ідентичність. На жаль, росія поки в цьому напрямку не йде на контакт. Деякі люди перебувають у полоні з моменту окупації Криму. Щодо політв’язнів, то серед них багато кримських татар і про цих заручників треба обов’язково говорити», — вважає народна депутатка.
Вона додала, що зараз багато країн та їхніх лідерів відкрито заявляють, що м’яка реакція світу на анексію Криму у 2014 практично розв’язала руки путіну.
«Він зовсім не боявся реакції світу, вчиняючи повномасштабне вторгнення, бо думав, що світ буде роз’єднаним, санкції будуть набагато меншими й Україні ніхто не прийде на допомогу, не надасть необхідної зброї. Проте світова спільнота у 2022 році відреагувала по-іншому, і зараз визнає свої помилки», — підкреслила Євгенія Кравчук.
Прес-служба Апарату Верховної Ради України
