За ініціативи Комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування відбувся круглий стіл «Професійне навчання публічних службовців в умовах європейської інтеграції України: європейський та національний виміри змін».

Говорили під час заходу насамперед про те, що викликає занепокоєння. Нині, за словами голови комітету Олени Шуляк, щодо державної служби існує багато стереотипів. «Мене особисто дуже турбує питання іміджу, взагалі роботи на таких важливих посадах і ставлення, яке формується до держслужби в нашому суспільстві. Тому я дуже щаслива бути частиною команди в нашому комітеті, яка намагається це змінити», — зауважила вона.

Політик нагадала, що в 2017 році Кабмін затвердив концепцію програми реформування професійного навчання держслужбовців. «Цей процес реформування здійснювався з 2018-го по 2022 рік. Звичайно, в концепції були прописані чудові принципи, які стосувалися безперервності, обов’язковості, практик орієнтованості й відповідності потребам учасників навчання, але сувора реальність втрутилась у ці плани. Спочатку був ковід, потім пришла велика війна. І ще давайте не забувати, що державне фінансування таких потреб, як навчання, було досить обмеженим. А з початком широкомасштабного вторгнення такі обмеження стали ще більшими. Тож нині говорити про масову навчальну програму дуже важко», — наголосила депутат, додавши, що навчатися за власний кошт держслужбовці також не можуть через невеликі зарплати. До того ж, їм на це бракує часу, адже з початком повномасштабної війни вони отримали низку додаткових завдань, які раніше не були для них типовими.

У контексті постання нових викликів, а це питання, що пов’язані з відновленням, євроінтеграцією, роботою з Єврокомісією, Європарламентом та іншими інституціями ЄС, Олена Шуляк наголосила, що відновлення та євроінтеграція — це один великий процес, який не можна розділяти, а тому потрібно шукати шляхи, як правильно навчатися цих речей.

Дуже помічними у професійному навчанні, за словами міністра Кабінету Міністрів Олега Немчінова, можуть стати проекти міжнародної технічної допомоги.

«Держслужбовці в умовах воєнного стану виконують безліч завдань, які до того не були їм притаманні. Держава нині в першу чергу концентрується на питаннях обороноздатності, а вже потім на удосконаленні людського капіталу, хоч це також важливо», — зауважив він, додавши, що міжнародна допомога дасть змогу забезпечити на високому рівні професійність публічних службовців з одного боку, а з другого — дасть можливість долучитися організаціям та установам, які бажають допомогти у відбитті російської агресії не летальним ресурсом, а вкладенням у людський капітал України.

Зрештою, як зазначила голова Національного агентства України з питань державної служби Наталія Алюшина, саме публічні службовці великою мірою створюють умови для євроінтеграції держави. «Професійне навчання та розвиток публічних службовців — це, по суті, одна з умов нашої європейської трансформації», — наголосила вона.

Свою точку зору щодо розвитку публічної служби висловив і народний депутат, представник профільного комітету Віталій Безгін.

За його словами, попри певний прогрес у цьому питанні, якщо дивитися на ситуацію стратегічно, то позитиву мало. «У держави Україна є дві стратегічні рамки — Перемогти і вижити як держава та забезпечити майбутнє й стати членом ЄС», — констатував він, додавши, що обидві ці складові неможливі без нормальної дієздатної публічної служби. «Якщо ми говоримо про службу в органах місцевого самоврядування, то тут справді я поділяю загальний оптимізм. Є децентралізація, ухвалено Закон «Про службу в органах місцевого самоврядування», який дасть змогу деполітизувати та професіоналізувати цю службу. Тут у принципі все просувається в позитивному руслі, і нині проекти міжнародної технічної допомоги долучаються до навчання, і ще більше це буде оптимізовано з нового року. А що стосується власне державної служби, то тут не все так райдужно», — сказав він. Виклик перший — репутація держслужби. «Якщо порівнювати наших держслужбовців із їхніми колегами з європейських країн, то навіть попри війну вони виявили себе дуже добре. Але, тим не менше, чиновників сприймають як щось забюрократизоване та корумповане», — поділився політик.

Другий момент — грошове забезпечення. «Наша держава не конкурентна щодо приватного сектора, сусідніх країн і навіть стосовно служби в органах місцевого самоврядування. Ні для кого не таємниця, що на рівні районного центру зарплата в громаді вдвічі більша, ніж зарплата в райдержадміністрації. Як у таких умовах конкурувати, залучати кадри — незрозуміло», — додав В. Безгін.

Ще одним викликом, за його словами, став нещодавно ухвалений закон про політично значущих осіб (РЕР). «Ми говоримо, що потрібно оновлювати і залучати менеджерів на посади і паралельно ухвалюємо під вимогу наших партнерів закон про РЕР, який у  принципі підриває можливість того, що після війни молоді амбітні люди зможуть піти в сектор публічної служби. Я не знаю, якими будуть наші перемовини з європейськими партнерами щодо цього питання у наступному році, але хочеться сподіватись, що ми повернемось до цього врегулювання. Бо в тих межах, як це ухвалено, це точно не про розвиток публічної служби», — констатував він.