Такі новації містить поданий Кабінетом Міністрів до Верховної Ради проект закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо розвитку індивідуальних освітніх траєкторій та вдосконалення освітнього процесу у вищій освіті» (№ 10177).

У разі його ухвалення парламентом студенти матимуть більше можливостей самостійно обирати освітню траєкторію, формувати індивідуальний навчальний план та регулювати терміни навчання, повідомляють у МОН.
Заочну та вечірню форми навчання замінить дистанційка. «Ще з початку пандемії 

COVID-19 та повномасштабного вторгнення заочна й вечірня форми здобуття освіти фактично втратили актуальність, трансформувавшись у дистанційну. Саме тому з 2024 року пропонуємо відмовитися від заочної та вечірньої форм навчання, які в нас залишилися з часів СРСР, і перейти до зрозумілої в ЄС дистанційної форми», кажуть у МОН та звертають увагу на те, що «в європейському просторі заочної форми взагалі немає».

Щоправда, тим, хто вже здобуває диплом заочно, дозволять завершити навчання у звичному форматі.

Законом серед іншого пропонують надати змогу скорочувати або розтягувати в часі навчальне навантаження у формі кредитів ЄКТС (Європейської кредитної трансферно-накопичувальної системи). Нагадаємо, що кредит ЄКТС — це одиниця вимірювання обсягу навантаження, необхідного для досягнення визначених або очікуваних результатів навчання студента.

Відповідно до законопроекту річне навантаження на денній формі навчання становитиме 30—80 кредитів ЄКТС. «Така варіативність річного навчального навантаження дасть змогу студентам самостійно вирішувати, як розподілити кількість кредитів упродовж їхнього терміну навчання, — пояснюють в прес-службі МОН. — Наприклад, 240 кредитів можна буде засвоїти за 4 роки, по 60 кредитів на рік (як нині), або ж, обравши більше навантаження по 80 кредитів, завершити бакалаврську програму за 3 роки. Можна буде й навпаки — обрати менше навантаження на більший строк».

Експерти вже порахували, що теоретично нова система дозволятиме розтягти задоволення від навчання аж на 8 років! Але така можливість з’явиться тільки після скасування воєнного стану.

На переконання профільного міністерства, такі новації наблизять нашу систему вищої освіти до європейських стандартів та нададуть студентам більше свободи у визначенні темпів навчання, а також у виборі дисциплін.

Крім того, законопроект передбачає спрощення вимог стандартів вищої освіти щодо обов’язкових компонентів, що має посилити автономію закладів вищої освіти. «Держава має забезпечити стандарти в регульованих спеціальностях та автономію в нерегульованих, — пояснюють в МОН. — Тому пропонується посилення вимог стандартів для регульованих професій шляхом зменшення мінімальної вибіркової компоненти ОП (освітньої програми. — Ред.) із 25% до 10%. Для нерегульованих спеціальностей навпаки мінімальний відсоток вибіркових курсів залишається 25%, але через послаблення вимог у стандарті заохочується збільшення вибірковості значно більше за мінімум (до 50%)».

Законопроект також покликаний розширити практику запровадження університетами на бакалаврському рівні міждисциплінарних програм. «На таких програмах здобувачі освіти зможуть спочатку вступити на галузь (програму, яка включає групу спеціальностей), а далі, зорієнтувавшись в університетській траєкторії, обрати спеціальність чи спеціальності після 60—120 кредитів ЄКТС. Вибір залежатиме від програми, яку пропонує заклад вищої освіти», — уточнюють у міністерстві.

Законопроект також встановлює мінімальний обсяг навчальних занять в одному кредиті ЄКТС. «Для бакалаврського рівня аудиторних годин у одному кредиті буде не менше 10 (із 30) та не менше 8 годин (із 30) для магістерського освітньо-наукового рівня, — роз’яснюють у МОН. — Решта годин буде відводитися на самостійну роботу». На думку авторів законопроекту, це також сприятиме підвищенню якості освіти на денній формі навчання.

Скасування «заочки», як обіцяють, також піде на користь студентам. «На відміну від заочної та вечірньої дистанційна форма не потребує регламентації, а студенти самостійно зможуть обирати час та місце для занять у межах графіка навчання», — обіцяють у МОН.

Такі законодавчі зміни надаватимуть більше прав студентам, наближатимуть нашу освіту до європейських стандартів та полегшать входження України до міжнародного академічного й наукового простору, переконують у профільному міністерстві.

Вл. інф.

Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА (з архіву «Голосу України»).

P. S . На сайті МОН також оприлюднено для обговорення порівняльну таблицю до законопроекту «Про внесення змін до деяких законів України щодо фінансування здобуття вищої освіти та надання державної цільової підтримки здобувачам освіти», що передбачає запровадження механізму державних освітніх грантів та зобов’язує студента-бюджетника не пізніше ніж за шість місяців до завершення навчання укласти угоду з роботодавцем на три роки. «Зобов’язання здобувача вищої освіти укласти договір про працевлаштування у разі надходження відповідної пропозиції від роботодавця є обов’язковою умовою його договору про навчання за державним, регіональним замовленням», йдеться у законопроекті.