У Книжковій палаті України імені Івана Федорова відкрито тематичну виставку «Російсько-українська війна в друкованих виданнях України 2014—2023 років», що розповідає про боротьбу українського народу за територіальну цілісність держави та свою свободу — від оборони Донецького аеропорту до боїв під Бахмутом і Авдіївкою. На ній представлено майже 200 експонатів — художні книги, документалістика, мемуаристика, публіцистика, наукові дослідження, періодичні видання.

На полиці, зокрема, «Фронтовий альбом» фоторепортера газети «Голос України» Олександра Клименка, фотокнига «Україна, 2022. Спротив» (оповідач Ірина Бекетова, світлини Антона Короба), фотокнига «Очі Маріуполя. Українські супергерої. Азовсталь» (вірші Анастасії Дмитрук, художники-колажисти Юрій Шевченко та Андрій Пономаренко) тощо.

На виставці можна ознайомитися з книгою одного з найавторитетніших фахівців у сфері безпеки та оборони Володимира Горбуліна «Як перемогти Росію у війні». За словами організаторів заходу, сильне емоційне враження справляє книга «Дорогі наші», що містить листи до воїнів АТО від учнів 3-го класу спеціалізованої загальноосвітньої школи І—ІІІ ступенів № 4 Ужгорода та їхнього вчителя Яна Поханіча. Як і пронизливі вірші Артема Сенчила про жахи війни («Щоденник весни 24.02.2022», «Дні. Щоденник літа 24.02.2022»), а також книга «Діти повітряних тривог» Лариси Денисенко про українських дітей, які під час війни рятуються від обстрілів у підвалах.

Як зазначив директор Книжкової палати Микола Сенченко, за період війни до Державного архіву друку надійшла майже тисяча видань, серед них і книги воєнної тематики. Це окремий пласт літератури, що документує героїзм українських захисників, усі випробування, принесені окупантами українцям, злочини російської армії. Значний сегмент становить військова періодика, зокрема журнали «Наука і оборона», «Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України», «Озброєння та військова техніка», «Повітряна міць України», «Цитаделя», «Пластовий шлях».

 

«Документування історії є дуже важливою справою. Адже завжди знаходився хтось, хто хотів спотворити чи переписати українську історію. Тому так потрібно зафіксувати для майбутніх поколінь об’єктивні й справедливі реалії. Не обов’язково це робити у форматі доповідей з фронту чи офіційних новин інформаційних агентств. Документування означає й фіксацію рефлексій людей, які це пишуть, свідків та сучасників подій», — зазначив під час відкриття виставки в. о. міністра культури та інформаційної політики Ростислав Карандєєв.

Він наголосив, що зафіксувати почуття, емоції свідків — надзвичайно важливо для національної пам’яті сучасників та майбутніх поколінь. Ростислав Карандєєв подякував колективу Книжкової палати за внесок у скарбницю історії героїчного протистояння російській агресії і збереження друкованих видань про війну в Державному архіві друку.