У Верховній Раді зареєстровано законопроект № 10140, який пропонує змінити процедури добору суддів.

«Ці зміни давно назріли. Їх очікує професійна суддівська спільнота, громадянське суспільство та міжнародні партнери України», — зазначає один з авторів, голова Комітету Верховної Ради з питань правової політики Денис Маслов. Його ми розпитали про деталі законопроекту.


Голова Комітету Верховної Ради з питань правової політики Денис Маслов: «Маємо скоротити процедури добору та зменшити витрати держави на це, не втрачаючи якості».

Фото зі сторінки Дениса Маслова у Фейсбуці.

— Які проблеми допоможе розв’язати проект закону № 10140?

— Сьогодні в суддівській системі дефіцит кадрів — бракує понад дві тисячі суддів. Третина посад вакантні. Така величезна кількість незаповнених місць позначається на роботі судів. Багато установ працюють понаднормово.

Це призводить до затримок у розгляді справ, ускладнює роботу. Фізично не залишається часу на повноцінний розгляд проваджень. Важливо, щоб на посади суддів приходили доброчесні й високопрофесійні люди. Але також важливо, щоб цей добір відбувався швидко та з максимальною ефективністю. Зокрема, в частині використання коштів держави.

За нинішніми процедурами, щоб обійняти посаду судді, людина має пройти навчання, яке триває до дев’яти місяців. Причому вчаться всі, хто склав перший екзамен. Кандидати протягом цього часу не виконують своєї щоденної роботи. Після навчання вони складають кваліфікаційний іспит. Але тільки частина з них стають суддями. Це довго й дорого для держави.

Ми пропонуємо змінити процедуру добору. Підготовка тривалістю до двох місяців проводитиметься вже після призначення судді на посаду. Хочемо запровадити один кваліфікаційний іспит. А щоб зменшити навантаження на Вищу кваліфікаційну комісію суддів, пропонуємо проводити перевірку не по всіх кандидатах.

Тобто через зміну стадій добору, вимог до них ставимо на меті скоротити процедури та зменшити витрати держави на це, не втрачаючи якості конкурсного добору.

Проект закону також пропонує розширити участь Громадської ради доброчесності в доборі на посаду суддів першої інстанції. Однак і на Кваліфікаційній комісії, й на Громадській раді доброчесності нині лежить великий обсяг роботи. Тому це питання ми ще будемо опрацьовувати на комітеті й у сесійній залі парламенту.

Факт 

30 червня 2023 року набрав чинності Указ Президента про рішення Ради національної безпеки і оборони від 23 червня 2023 року «Про прискорення судової реформи та подолання проявів корупції у системі правосуддя». У ньому є доручення суб’єктам законодавчої ініціативи розробити зміни до законів щодо ефективного й прозорого кваліфікаційного оцінювання суддів та можливості запровадження поліграфа.

— Від експертів лунає застереження, що Громадська рада доброчесності фізично не впорається з таким навантаженням і це призведе до колапсу й зупинки конкурсів.

— Представники Громадської ради брали участь у робочій групі, але вже на фінальній стадії. Бо новий склад ГРД обрали в серпні цьогоріч. Якщо під час роботи над законопроектом буде офіційна позиція ГРД, що їхня участь у доборі суддів першої інстанції неможлива — вона буде зрозуміла і для українського суспільства, й для міжнародних партнерів, і всім нам.

У цій частині будемо враховувати їхні спроможності й реальну ситуацію.

Як відбуватиметься добір

Ключова зміна, яку передбачає законопроект № 10140, — це оптимізація процедури добору на посади суддів місцевих судів.

Добір включатиме такі етапи:

оголошення добору кандидатів;

подання заяви та документів;

допуск до участі в доборі;

складання кваліфікаційного іспиту;

проведення спеціальної перевірки;

проведення перевірки особистих морально-психологічних якостей кандидатів, якщо ВККС вважатиме за 
необхідне;

 затвердження рейтингу кандидатів;

 зарахування кандидатів до резерву на заміщення вакантних посад судді місцевого суду.

— У законопроекті йдеться, що Громадська рада доброчесності збільшиться з 20 до 25 членів і серед них з’являться представники бізнес-спільноти. Чому виникла потреба долучити бізнес?

— Якщо законопроект буде ухвалено, така норма стосуватиметься лише наступного складу Громадської ради, тобто з 2025 року (склад ГРД обирають на два роки. Нинішній було обрано в серпні 2023-го. — Ред.). Чому виникла ця ідея? Позиція авторів законопроекту така, що доброчесний і високопрофесійний суддівський корпус є інтересом не тільки суспільства й активної громадськості. Це важлива частина забезпечення комфортного бізнес-середовища й інвестиційного клімату в Україні. Тому в питаннях контролю за доброчесністю мають брати участь і представники бізнесу.

Професійні бізнес-асоціації можуть скерувати до Громадської ради доброчесності кваліфікованих експертів. Що більше — вони мають нести відповідальність своєю репутацією за роботу цих представників у ГРД. Ми обговорювали це на робочій групі, яка працювала над законопроектом. Ідея про долучення бізнесу була схвально сприйнята практично всіма учасниками.

Нині в Громадській раді — 20 членів. Орган створює колегії по п’ять осіб. Якщо до його складу долучити ще п’ятьох представників бізнес-спільноти, тоді в кожній із п’яти колегій буде людина від бізнесу.

Ми думали, хто має делегувати своїх представників до ГРД? Як робоча версія, яка включена в текст законопроекту, — це Рада бізнес-омбудсмена. Хоч цей орган працює при Кабінеті Міністрів, але до складу його наглядової ради входять Європейський банк реконструкції та розвитку, Європейська й Американська бізнес-асоціації. Тобто це орган, незалежний від будь-якої гілки влади, до складу якого входять і представники міжнародних партнерів, і представники бізнес-спільнот.

Якщо представники бізнесу братимуть участь у роботі ГРД, а асоціації репутаційно будуть відповідальні за їхню діяльність, це піде на користь і судовій гілці влади, й інвестиційному клімату, й бізнес-середовищу. А це важливо, зокрема, в питанні відновлення України.

Служителів Феміди перевірятимуть на поліграфі?

Кандидати на посаду судді проходитимуть опитування на поліграфі. Таку норму пропонує законопроект № 10140.

Перевірятимуть претендентів на посади, щодо яких Громадська рада доброчесності дала негативний висновок — що суддя не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики. Але тільки якщо кандидат згоден на перевірку. Під час опитування заборонено ставити питання не за темою, інтимного характеру, про стан здоров’я, релігійні чи політичні переконання, національне чи етнічне походження. А також про незавершені судові справи.

Результати опитування долучатимуть до досьє. Це конфіденційна інформація, її зберігатимуть три роки, після чого знищать.

— Законопроект передбачає, що суддів, у доброчесності яких є сумніви, перевірятимуть на поліграфі. Які маєте аргументи на користь цієї норми?

— Ми пропонуємо застосовувати її тільки до кандидатів, щодо яких Громадська рада доброчесності надала негативний висновок. Якщо Вища кваліфікаційна комісія суддів подолала цей висновок 2/3 голосів від фактичного складу комісії, тоді Вища рада правосуддя може призначити для кандидата опитування на поліграфі.

Поліграф в Україні застосовується вже тривалий час. Його використовують при доборі на стадії доступу до професії. Що, власне, пропонуємо й ми — коли людина ще не має гарантій суддівської незалежності, але перебуває на шляху до професії. Таким опитуванням користуються в НАБУ, Національній поліції, прокуратурі, Бюро економічної безпеки, навіть у Збройних Силах. Такий досвід є і в інших країнах.

Законопроект передбачає, що поліграф застосовуватиметься, якщо кандидат на посаду згоден пройти таке опитування. І, звісно, його результати не можуть бути достатнім доказом доброчесності. А тільки додатковим джерелом інформації.

Ми ретельно й вивірено підходили до кожного формулювання, яке стосується поліграфа, розуміючи, що це досить дискусійна історія.

Чому це важливо

Законопроект спрощує процедури суддівської кар’єри та адаптує їх до сучасних викликів. Це сприятиме заповненню вакансій.

Буде єдина конкурсна процедура і для кандидатів, і для суддів, які хочуть перейти на роботу в інший місцевий суд.

Удосконалення відбору суддів — одна з вимог Меморандуму між Україною та Європейським Союзом на макрофінансову допомогу в сумі 18 млрд євро.

— Користувачі Фейсбуку під вашим дописом про законопроект пишуть, що суддям буде складно перейти з одного суду в інший. Їм треба заново скласти іспит, податися на конкурс. Чим продиктовано таке правило?

— Якщо людина хоче змінити суд, в якому працює, вона й зараз має пройти конкурс.

Ідея законопроекту полягає в тому, щоб усі особи, які претендують на посаду, проходили через єдиний конкурс. Незалежно від того, чи ви чинний суддя й хочете перевестися в інший орган, чи тільки хочете ним стати. За попередніми процедурами, ми маємо різні категорії кандидатів, яких добрали за різними умовами. Їх неможливо звести до єдиного знаменника. Тому виникають спори, кандидати бувають незадоволені рішеннями. Щоб цього не було, ми говоримо: буде єдиний конкурс, де всі можуть подаватися на вакантні посади й довести свою професійність. Звичайно, під час співбесіди представники ВККС звертатимуть увагу й на фаховість, і на підготовленість, хто з кандидатів є суддею, з яким навантаженням тощо.

У законопроекті йдеться, якщо суддя не змінює спеціалізацію та інстанційність суду, а хоче перевестися по горизонталі в межах однієї спеціалізації, він складатиме тестові й практичні завдання в межах спеціалізації.

Кандидат, який не є суддею, складає тестове й практичне завдання по всіх спеціалізаціях, а не тільки по тій, де хоче влаштуватися на роботу. Бо він має довести, що може здійснювати правосуддя в суді. Тобто для кандидатів, які не є суддями, конкурс буде складніший.

— Які норми законопроекту, на вашу думку, можуть викликати найбільші дискусії в парламенті?

— І не тільки у Верховній Раді, а й у професійному, експертному середовищах. Є питання, щодо яких навіть під час роботи над законопроектом були різні позиції. Ці обговорення триватимуть. Одне з таких питань — про що ми з вами говорили — процедура добору для суддів та осіб, які не є суддями. Чи це має бути в межах єдиної процедури чи різних.

Помічники суддів хотіли б, щоб для них були особливі умови проходження на посаду.

Опитування за допомогою поліграфу. Ми виважено, ретельно, обережно підійшли до цього питання. Але дискусії, ймовірно, будуть. Маємо зважити позиції міжнародних партнерів, суддівської спільноти й експертного середовища.

Які тести складатимуть кандидати

Кандидат на посаду судді місцевого суду складатиме кваліфікаційний іспит. Це будуть тести на когнітивні здібності, з історії української державності, загальних знань у сфері права. А також тести та практичні завдання з усіх спеціалізацій: адміністративної, господарської, загальної — цивільної та кримінальної.

Суддя може скласти іспит за своєю спеціалізацією або обрати кілька. Тести й завдання затверджуватиме ВККС. Їх не публікуватимуть повністю, тільки загальну програму іспиту.
Кандидат має набрати не менш як 70% від максимального балу за кожним завданням.

Під час добору ВККС додатково встановить прохідний бал — він даватиме допуск до наступного етапу добору. Особа, яка склала кваліфікаційний іспит, але не пройшла по балах, зможе використати ці результати в наступному доборі протягом двох років або скласти новий іспит.

Кандидат перебуватиме в резерві два роки. У цей час має щорічно подавати декларацію про доходи.

Цифра

19

народних депутатів на чолі з Денисом Масловим є авторами «Проекту Закону про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар’єри» (№ 10140).

Цифра

2110

посад суддів вакантні на 16 жовтня цьогоріч, за інформацією Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС). З них 1417 фахівців бракує в місцевих судах та 693 — в апеляційних. Дефіцит кадрів виник через те, що ВККС — ключовий орган у формуванні суддівського корпусу — не працювала з жовтня 2019-го до червня 2023 року.

Мал. Олексія КУСТОВСЬКОГО