Члени комітету Артур Герасимов, Марина Нікітіна, голова комітету Олександр Гайду, заступник голови комітету Сергій Рудик (зліва направо).

Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.

Україна — найбільша аграрна країна на континенті й у цьому плані відіграє досить важливу роль, наголосив голова Комітету Європарламенту з сільського господарства та сільського розвитку (AGRI) Норберт Лінс.

«І, на жаль, це нам уже продемонструвала нинішня війна, — зазначив він під час відеозустрічі народних депутатів Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики зі своїми європейськими колегами.

— Тож дуже важливо зберегти цю значиму роль, яку відіграє ваша країна на глобальних ринках. Уже маємо «шляхи солідарності», через які залізничними, автомобільними та внутрішніми водними маршрутами експортовано 57 мільйонів тонн сільськогосподарських товарів (з весни 2022-го. — Ред.). Це важливо для всіх регіонів, які покладаються на харчову продукцію з України.

Водночас у сусідніх країнах спостерігається дестабілізація аграрних ринків через продукцію з України. Але впевнений — проблеми подолаємо разом, якщо всі зможуть домовитись і будуть враховані спільні інтереси, пов’язані з ситуацією на європейському аграрному ринку. Тоді товари з України будуть реекспортовані за пунктом їх кінцевого призначення».

Норберт Лінс наголосив, що співпраця між парламентськими інституціями покликана пришвидшити шлях України до ЄС.

«Нам є про що поговорити... Ми засуджуємо агресивну жахливу війну, в якій ваша держава жертвує життями, і наближаємося до європейської сім’ї, де Україна собі вже заслужила місце», — підкреслив політик.

«Завдяки вашій підтримці Україна в найскладніші часи набула статусу країни-кандидата в Європейський Союз, — зазначив у свою чергу голова Комітету з питань аграрної та земельної політики Олександр Гайду, вітаючи європейських колег. — Наразі пріоритет у роботі — імплементація європейських норм у сільському господарстві, санітарних і фітосанітарних заходах. Також завданнями комітету є удосконалення сфери захисту здоров’я та забезпечення благополуччя тварин, ветеринарної практики, врегулювання питання об’єднань сільгосптоваровиробників у частині імплементації норм щодо спільних аграрних ринків, виробництва виноробної продукції, продовження земельної реформи. Значний прогрес у цих сферах, однак роботи ще багато».

«Виклики та проблеми, які стоять нині перед Україною, сподіваємося подолати за вашої підтримки, — розповів Олександр Гайду, нагадавши, що аграрний сектор держави до війни займав майже 20% ВВП та приносив приблизно 40% валютних надходжень. — Комітет попри воєнний стан працює безперервно, адже необхідно забезпечувати законодавчу роботу галузі в цих умовах. Крім того, з моменту надання Україні статусу кандидата маємо виконувати взяті на себе зобов’язання в євроінтеграційній площині. Тож основним завданням галузі, зокрема і комітету на законодавчому рівні, вже другий рік поспіль залишається продовольча безпека українців, підтримка аграріїв та збереження статусу світового експортера.

Олександр Гайду нагадав, що під час повномасштабного вторгнення росії Україна спільно з міжнародними партнерами доклала максимум зусиль для розширення нових логістичних шляхів, зокрема запуску «зернового коридору», «шляхів солідарності», які сприяють запобіганню продовольчій кризі.

Зупинка «зернового коридору» та заборона імпорту окремих видів аграрної продукції до п’яти країн ЄС боляче вдарили не лише по нашому агросектору. Цей крок зачепив світову продовольчу безпеку.

«Адже від початку роботи «зернового коридору»   (з серпня 2022-го) з України загалом вийшло 1002 судна загальним тоннажем 32,8 млн тонн. З яких пшениці — 8,9 млн тонн, кукурудзи — 16,7 млн тонн, — нагадав голова комітету. — Насамперед до нужденних країн. До таких, як Бангладеш (Південна Азія) та Кенія, Ефіопія, Ємен, Судан, Сомалі (Африка), української пшениці надійшло 2,5 млн тонн, це 28% від загальної кількості поставок цієї культури за весь період роботи «зернового коридору», у тому числі в межах Grain from Ukraine («Зерно з України») й Всесвітньої продовольчої програми ООН (725,8 тис. тонн)».

Як нагадав Олександр Гайду, дія Чорноморської зернової ініціативи була припинена росією в односторонньому порядку 17 липня після її фактичного блокування тією ж рф протягом кількох місяців.

«10 серпня оголошено про нові тимчасові маршрути руху цивільних суден з чорноморських портів, — додав очільник комітету. — Проте найбільша кількість агропродукції йде через Дунайські порти, які перебувають під постійними ракетними обстрілами. У вересні з цих гаваней її відправлено приблизно 2,3 млн тонн, майже на рівні серпня. Загалом увесь агроекспорт у вересні становив 3,6 млн тонн».

Проте, за словами Олександра Гайду, таких обсягів недостатньо для відвантаження всієї передбаченої до вивезення за межі держави агропродукції. Тож експорт також здійснюється суходолом. Так, від початку повномасштабної війни автотранспортом спрямовано 6,9 млн тонн сільгосптоварів, залізницею — 16 млн.

Голова комітету уточнив: у нинішньому маркетинговому році, що розпочався 1 липня, до середини жовтня експортовано 12,6 млн тонн — 3,9 млн тонн пшениці, 3 млн тонн кукурудзи, 660 тис. тонн ячменю, 1,8 млн тонн ріпаку, 1,5 млн тонн соняшникової олії, 1,1 млн тонн шроту. Це сталося також завдяки Єврокомісії, яка не продовжила заборону на імпорт українського зерна до сусідніх з нами країн Євросоюзу. І цим рішенням ЄС вкотре висловив підтримку Україні, де аграрії щоденно перебувають під обстрілами і чимало полів заміновано, на шляху до її майбутнього приєднання до європейської родини.

Питання імплементації українського законодавства до міжнародних норм порушила Марина Нікітіна. Голова підкомітету з питань адаптації законодавства України до положень права Європейського Союзу, виконання міжнародно-правових зобов’язань України у сфері європейської інтеграції повідомила, що з червня 2022 року, коли наша держава отримала статус країни-кандидата, Верховною Радою вже ухвалено шість комплексних євроінтеграційних законів, які підготував аграрний комітет. Серед них — «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо приведення законодавства у сфері охорони прав на сорти рослин та насінництва і розсадництва у відповідність із положеннями законодавства Європейського Союзу».

Для нас важливо, наголосила Марина Нікітіна, не лише імплементувати європейське законодавство, а зі збереженням інтересів усіх сторін увійти в європейську економічну систему, особливо в аграрній сфері.

Підготувала Галина КВІТКА.