Профспілкова організація всесвітньо відомого ВАТ «Селмі» нещодавно звернулася з відкритим листом до Верховної Ради і Президента України з вимогою припинити ліквідацію цього підприємства. Як відомо, ВАТ «Селмі» було єдиним на території колишнього СРСР виробником наукових приладів вищої категорії складності — електронних мікроскопів, мас-спектрометрів та інших, без яких важко уявити розвиток високотехнологічного виробництва.
В одній із перших критичних публікацій «Голосу України» від 21.05.2005 р. аналізувався механізм знищення цього підприємства, який і призвів у кінцевому результаті до його банкрутства. В основі цього механізму лежить орієнтація на закупівлю імпортного обладнання, з одного боку, а з другого — відсутність дієвих механізмів державної підтримки комерціалізації вітчизняних розробок, які в багатьох випадках не поступаються іноземним. На цій ниві, як відомо, квітнуть різні корупційні схеми лобіювання під час державних закупівель імпортної продукції.
Формально на найвищих державних щаблях є розуміння важливості збереження в Україні напряму наукового приладобудування: сумське підприємство віднесено до переліку стратегічно важливих, але реальні кроки державних структур щодо його державної підтримки минулими роками виявилися неефективними і вкрай недостатніми.
Про долю підприємства розмірковує директор Інституту прикладної фізики НАН України, академік, професор, доктор фізико-математичних наук, заслужений діяч науки і техніки України, голова міжвідомчої наукової Ради з наукового приладобудування при Президії НАН України, голова Комітету з науки та освіти Верховної Ради України у 1994—1998 роках Володимир СТОРІЖКО (на знімку).
— Чим може обернутися втрата підприємства для української науки і української економіки загалом? 
— Цілком очевидно, що подальший розвиток науки, освіти, медицини, атомної енергетики та інших високотехнологічних напрямів економіки неможливий без створення вітчизняного виробництва сучасних наукових приладів і технічних засобів навчання. 
Тому втрата найбільшого і єдиного в СРСР підприємства, здатного розробляти й виготовляти наукові прилади вищої категорії складності — електронні мікроскопи, мас-спектрометри та інші прилади, — неприпустима. 
Досвід останніх років засвідчує, що переорієнтація на закупівлю лише імпортного високовартісного наукового обладнання залишає більшість наукових установ та університетів без шансів повноцінно розвивати експериментальну базу наукових лабораторій, створює проблеми з ремонтом і модернізацією імпортного обладнання тощо.
Керуючись досвідом інших країн, ми маємо змогу підключати наші науково-дослідні інститути та приладобудівні підприємства до розробки і виготовлення обладнання для здійснення наукових проектів. Наша участь, переконаний, не тільки прискорить їх реалізацію, а й удосконалить ці проекти. Таку можливість відкриває підписання угоди між Україною та Європейською організацією ядерних досліджень у Женеві (Швейцарія). До речі, відкриття бозону Хіггса, за яке нещодавно присуджено Нобелівську премію, стало можливе завдяки внеску українських розробників — виготовлення обладнання для колайдера з НТК «Інститут монокристалів» та Науково-дослідного технологічного інституту приладобудування. 
— Яка роль у розвитку ядерної медицини в Україні відведена ВАТ «Селмі»?
— Захворюваність на рак в Україні і світі стрімко зростає (за останніх 10 років на 8 відсотків) і вийшла на друге місце після серцево-судинних захворювань. 
Бурхливий розвиток технологій ядерної медицини в розвинутих країнах, який спостерігається останнім часом, свідчить про можливість досягнення значних успіхів у подоланні онкозахворювань. 
Основним показником розвитку ядерної медицини є кількість радіологічних досліджень, що проводяться протягом року на одну тисячу осіб населення. У розвинутих країнах цей показник у середньому становить 40—50, в Росії — 7, в Україні він, хоч як прикро про це говорити, не перевищує трьох.
Однією з головних проблем боротьби з раком в нашій країні є низький рівень сучасної діагностики на І і ІІ стадіях захворювання, коли лікування є найефективнішим. 
Головними причинами такої ситуації є: моральна та фізична зношеність наявного устаткування, яке в більшості випадків не відповідає сучасним вимогам; висока вартість закупівлі та обслуговування ядерного медичного обладнання; відсутність вітчизняного виробництва діагностичного (ПЕТ та МРТ-томографи) та лікувального обладнання (прискорювачі електронів та іонів, джерела нейтронів для променевої та нейтронної терапії); низька ефективність використання імпортного обладнання через відсутність власного сервісного обслуговування та послуг з інжинірингу; невідповідність сучасним вимогам системи підготовки фахівців у сфері ядерної медицини.
Водночас Україна має необхідний і достатній науково-технічний потенціал і висококваліфіковані кадри в галузі ядерної фізики і фізики прискорювачів для створення вітчизняного конкурентоспроможного діагностичного і лікувального обладнання для ядерної медицини.
Виходячи з цього, 13 березня цього року Кабінет Міністрів України прийняв розпорядження №130-р «Про схвалення Концепції розвитку ядерної медицини на період до 2017 року», а 12 червня на спільному засіданні Національної академії наук України та Національної академії медичних наук України прийнято спільне рішення. У ньому, зокрема, зазначалося, що організація виробництва найбільш складної електрофізичної апаратури можлива лише за умови організації спільного виробництва із провідними закордонними виробниками. За досягнутими домовленостями з Держкорпорацією з атомної енергії РФ «Росатом» і Паливною компанією «ТВЕЛ» (Російська Федерація) для створення україно-російського виробництва згаданого електрофізичного обладнання доцільно використати наявну матеріальну базу одного з найбільших в Україні приладобудівних підприємств ВАТ «Селмі».
Отже, є надія і можливості використати науково-технічний потенціал ВАТ «Селмі», що ще залишився, для розвитку високотехнологічного виробництва електрофізичного обладнання для галузі ядерної медицини.
— Чи є в Україні власні найсучасніші наукові розробки в царині ядерної медицини?
— Поза сумнівом. Є багато розробок, які чекають впровадження. Наведу лише кілька з них.
У Національному науковому центрі «Харківський фізико-технічний інститут» НАН України накопичено багаторічний досвід із розроблення лінійних прискорювачів електронів — на сьогодні основного інструменту променевої терапії онкологічних захворювань. Із використанням цих прискорювачів напрацьовано оригінальні технології виробництва важливих для медицини ізотопів технецію-99м, міді-67, ізомеру платини та інших за допомогою фотоядерних реакцій. 
НТК «Інститут моно-кристалів» НАН України володіє унікальними технологіями вирощування монокристалів і створення на їх основі детекторів іонізуючого випромінювання. Про рівень цих технологій свідчать закордонні замовлення для колайдера в Церні (Швейцарія), Об’єднаного інституту ядерних досліджень (Дубна, Росія). Створені в цьому інституті фотонні емісійні томографи вже впроваджують у клініках України.
В Інституті прикладної фізики НАН України міста Суми створено мікроаналітичний комплекс на базі електростатичного прискорювача з субмікронною роздільною здатністю. Ці розробки відкривають можливості створення принципово нових діагностичних приладів на основі так званого фазового контрасту, що дасть можливість значно знизити радіаційне навантаження на пацієнтів і поліпшити контрастність зображення.
В Інституті електро-
зварювання імені Є.О. Патона НАН України вперше в світі розроблена високочастотна технологія з’єднання розрізів м’яких живих тканин. МОЗ України і Росії, а також відповідні медичні структури США та Євросоюзу видали дозвіл на клінічне застосування цього способу в хірургічній практиці. Створене електрозварювальне медичне устаткування захищено патентами в більшості розвинутих країн світу. Медичними закладами України виконано десятки тисяч операцій в онкології, мамології та інших захворювань.
В Інституті кібернетики імені В.М. Глушкова НАН України створено нові надчутливі магнітні системи на основі низькотемпературних СКВІДів для застосування в кардіології.
І це, повірте, лише мізерна частка розробок українських учених, які дивують і захоплюють світ.
— На ваш погляд, як у подальшому розвиватимуться події навколо «Селмы» і чи є надія на збереження цього унікального підприємства?
— На доручення Прем’єр-міністра Миколи Азарова Національна академія наук України розглянула ситуацію на ВАТ «Селмі» і запропонувала терміново створити міжвідомчу робочу групу із представників Мінпромполітики, Мінекономрозвитку, Міносвіти, НАН України та Фонду держмайна з метою підготовки узгоджених пропозицій стосовно реструктуризації і санації цього підприємства для розгляду в уряді України.
Ми вважаємо, що в цих пропозиціях важливо передбачити інвентаризацію інтелектуальної власності, накопиченої на цьому підприємстві майже за півстоліття розробок, особливо в чутливих напрямах, пов’язаних з атомною енергетикою, космічними дослідженнями тощо.
Найбільша цінність цього підприємства — інженерні кадри, професіонали в галузі наукового приладобудування, які із залученням науково-дослідних інститутів та університетів швидко відновлять нові розробки і серійне виробництво приладів. З урахуванням обмежених можливостей бюджету на нинішньому етапі Програма реструктуризації ВАТ «Селмі» має будуватися здебільшого за рахунок інвестиційних можливостей держави. З цією метою на-
працьована проектна пропозиція Національного проекту «Ядерні технології та електрофізична апаратура для медицини», яка вже розглянута на Колегії Держінформнауки і НАН України. Після доопрацювання її буде винесено на розгляд Держінвестпроекту.
Я впевнений, що спільними зусиллями цілком реально зберегти в Україні підгалузь наукового приладобудування на конкурентоспроможному рівні.
— Дякую за розмову.
Суми.
 
Хоча це лише макет «Селмі», але таким, повірте, красивим, доглянутим і повним сил був насправді флагман і гордість вітчизняного точного приладобудування майже з п’ятитисячним колективом ще два десятиліття тому. Нині від його краси, потужності й могутності залишилися лише спогади. Навіть вивіску з назвою флагмана зірвано над центральною прохідною...
Фото надано Інститутом прикладної фізики НАНУ та автором.