Ймовірно, цінності у керамічній мисочці власник сховав, відчуваючи небезпеку.

Як повідомляють в Інституті археології НАН України, попри  умови воєнного часу Архітектурно-археологічна експедиція інституту здійснює охоронні археологічні дослідження та супроводжує вітчизняне будівництво. У місті на річці Рось, що за 80 км на південь від Києва, фахівці дослідили низку об’єктів давньоруських та козацьких часів та знайшли велику кількість різноманітних артефактів — бронзові фібули руського періоду, а також монети польсько-литовської доби й московської держави, козацькі люльки, прикраси.

«Але справжньою науковою сенсацією став унікальний скарб золотих прикрас, знайдений у культурних нашаруваннях XVII—XVIII століть і, найімовірніше, пов’язаний з буремними історичними подіями часів Гетьманщини, — йдеться у повідомленні. — Скарб часів Гетьманщини — вкрай рідкісна знахідка, яка має велике наукове та суспільне значення. Вона ілюструє значний розвиток матеріальної культури населення України, підкреслює високий рівень ювелірного мистецтва Козацької держави».

До того ж знахідка нагадає туристам про визначну роль Білої Церкви в історії нашої країни. Заснував місто 1032 року київський князь Ярослав Мудрий, назвавши його за своїм християнським іменем Юр’їв. Жодне велике повстання не оминуло це місто. Тут воював із поляками Северин Наливайко, тут була база повстанців Семена Палія, тут сім тижнів збирав своє військо Богдан Хмельницький. Із містом пов’язана діяльність Івана Мазепи та Пилипа Орлика.

Усі знайдені у Білій Церкві предмети передані на зберігання до фондів Археологічного музею Інституту археології НАН України і в майбутньому прикрасять його експозицію.

«Знахідка скарбу ще раз демонструє важливість фахових охоронних археологічних досліджень під час будь-яких будівельних робіт у межах історичних міст — наш обов’язок відповідно до Європейської конвенції з охорони археологічної спадщини, який, на превеликий жаль, не завжди виконується», — наголошують в інституті. Безперечно, робота археологів дає змогу не лише повернути з небуття унікальні речі, які передаються до експозицій державних музеїв, а не потрапляють до приватних колекцій, а ще — реконструювати наше минуле — відкрити нові сторінки української історії, що є вкрай важливим для формування нації та розуміння нашого місця в загальній історії Європи.
 

На знімку: предмет із білоцерківського скарбу.

Фото Інституту археології НАН України.